Бразильські вчені висунули гіпотезу, згідно з якою один з варіантів (алель) гена DRD4 — алель 7R — збільшує схильність людини до пригод, пошуку нових емоцій і знайомств, імпульсивності та гіперактивності. Зробивши спостереження, з якою частотою розподіляються алелі гена у південноамериканських індіанців, вони прийшли до цікавих висновків. Виявилося, що у тих племен, спосіб життя яких в недавньому минулому був кочовим, ген «чемоданного настрою» зустрічався частіше, ніж у тих, хто вів осілий сільськогосподарський побут, інформує Ukr.Media.
На підставі отриманих даних, дослідники зробили висновок, що алель 7R давала можливість мисливцям-збирачам, які вели кочівний спосіб життя, швидше адаптуватися до нових місць. При переході до осілості ця варіація гена DRD4 ставала радше шкідливою, ніж корисною. Цікаво, що найчастіше особливий алель ген зустрічається в американських індіанців, а найрідше — у жителів Східної Азії. Серед європейців найбільш часто алель 7R зустрічається в ірландців, які відомі своєю запальною вдачею.
Однак говорити про те, що лише алель 7R робить людину схильною до авантюр — невірно. Багато в чому за цю якість відповідає не стільки генетична схильність, скільки результат спільної роботи безлічі генів і зовнішнього середовища (щонайменше оточення, кругозір і виховання). Але все ж учені припускають, що носії варіації 7R гена DRD4 в минулому були мобільніші і в разі необхідності набагато легше покидали свої місця і відправлялися на пошуки нових ареалів проживання.
