Одна з найважливіших протизапальних речовин нашого тіла може грати важливу роль в консолідації пам'яті.

Спостереження за роботою мозку щурів під час вирішення простих головоломок допомогли російським біологам знайти натяки на те, що одна з найважливіших протизапальних речовин нашого тіла може грати важливу роль в консолідації пам'яті.

Вчені помітили, що навіть невеликі кількості протизапальних цитокінів помітно впливають на активність нейронів, що може проявлятися у стресових ситуаціях або при посиленій когнітивній діяльності. Вони провели серію дослідів, щоб підтвердити це припущення, і зрозуміти, яку роль ці речовини можуть грати в роботі пам'яті, інформує Ukr.Media.

Досить тривалий час вчені вважали, що пам'ять у нашому мозку зберігається у вигляді наборів електричних імпульсів, якими обмінюються клітини в так званому гіпокампі, центрі пам'яті. Ситуація різко змінилася в 2012 році, коли нейрофізіологи з MIT виявили особливі нервові клітини в цій частині мозку, так звані енграм-нейрони, які виявилися своєрідними "осередками" пам'яті, де зберігаються окремі спогади.

Це змусило багатьох вчених вважати, що наша пам'ять носить або чисто хімічну, або електрохімічну природу, і що багато порушень у її роботі пов'язано з поломками в клітинних системах, які управляють обміном речовин в нейронах. Керуючись цією ідеєю, біологи з США два роки тому змогли придушити, а потім відновити конкретний спогад у декількох мишей, опромінюючи їх нервові клітини за допомогою лазера.

Наступні досліди, як відзначають Архипов і його колеги показали, що на роботу гіпокампу та інших частин мозку, які відповідають за роботу короткочасної і довготривалої пам'яті, дуже сильно впливають запалення і сигнальні молекули, що провокують їх. З цієї причини, як зараз вважають деякі дослідники, люди вкрай погано пам'ятають те, що відбувалося з ними або навколо них під час важких хвороб.

Російські вчені вирішили заповнити одну з важливих прогалин у подібних дослідженнях — до цього часу ніхто не вивчав те, як на пам'ять і роботу мозку впливають "дзеркальні двійники" цих молекул — сигнальні речовини, що пригнічують, а не сприяють розвитку запалень.

Російські дослідники зосередили свою увагу на двох подібних з'єднаннях — інтерлейкіни-10 та TGF-B1, чиї ролі та функції в організмі були максимально вивчені в минулому. Додаючи їх в мозок щурів, дослідники намагалися зрозуміти, як поява протизапальних цитокінів буде впливати на їх здатність запам'ятовувати нову інформацію.

Перші досліди показали, що і те, і інше з'єднання не впливали на роботу короткочасної пам'яті або здатність мишей згадувати вже відому їм інформацію. Аналогічним чином, коли вчені викликали у гризунів амнезію хімічним шляхом, ні інтерлейкін-10, ні TGF-B1 не допомогли їм пригадати, на якій з "полиць" в їх клітці була захована їжа.

З іншого боку, вчені зафіксували, що кількість другої сигнальної речовини помітно змінилася в гіпокампі та префронтальній корі щурів в той час, коли вони вчилися шукати їжу в клітці. Це вказало, що дане з'єднання може грати важливу роль в запам'ятовуванні нової інформації, а не її "читанні" з пам'яті.

Саме цей білок бере участь у формуванні довготривалих спогадів, вчені поки не знають, але планують знайти відповідь на цю загадку під час подальших експериментів. Розуміння їх ролі допоможе вченим створити ліки, здатні допомогти людям, які страждають від порушень в роботі довготривалої пам'яті.