Вчені розглянули, як програми раннього розвитку дошкільнят впливають на когнітивні функції цих дітей в старшому віці. Виявилося, важливу роль відіграє стан вчителів.

Сучасні погляди вчених на користь програм раннього розвитку різняться. Деякі дослідження показують, що переваги, отримані у дітей, які беруть в них участь, зберігають вплив роками. Однак неодноразово були отримані і зворотні результати: різниця між дітьми, які відвідували розвиваючі заняття і які не відвідували, зникає вже в молодшому шкільному віці. Такі дослідження вивчають, що саме корисне викладати дітям. При цьому сам учитель, як правило, залишається за кадром, інформує Ukr.Media.

Дослідження, проведене Гарвардською вищою школою освіти, було опубліковано в журналі Child Development. Автори розглянули, як дошкільне навчання за спеціальною програмою вплине на академічну успішність, когнітивні навички та саморегуляцію в більш старшому віці.

Для аналізу дослідники взяли програму Чиказького проєкту готовності до школи, який проводився для дошкільнят з бідних сімей у кримінальних районах міста. Програма передбачала спеціальну профпідготовку вчителів, яка мала, крім усього іншого, допомогти їм вибудовувати позитивні стратегії управління класом і регулювати свій стрес від викладання. 466 дітей у віці трьох-чотирьох років були розподілені на робочі та контрольні групи і навчалися в центрах проведення програми у 2004-2005 роках. Тестування на когнітивні функції та навички саморегуляції проводилося перед початком програми, відразу після її закінчення, а потім ще раз — через 10 років.

Результати дослідження показують, що різниця в академічній успішності зберігається щонайменше до старшої школи. Крім того, автори вважають, що вчителі, які просували позитивні стратегії управління класом і зниження стресу, змогли створити більш комфортну атмосферу, ніж у контрольних групах. Це допомогло швидко поліпшити саморегуляцію дітей, що підвищило їх академічні навички. Навіть невеликі і короткострокові поліпшення в базових навичках дітей допомогли створити фундамент для розвитку більш складних академічних здібностей з плином часу. Крім того, автори припускають, що раннє поліпшення математичних навичок впливає на подальшу підготовку у старшій школі та готує основу, допомагає старшокласникам більш успішно засвоювати програму.

Це хороші новини для освітніх установ, які не можуть дозволити собі постійно повністю перебудовувати роботу у гонитві за ідеальними розвиваючими програмами. «Наші результати вказують на сталий вплив експериментальних проєктів, що поліпшують якість уже існуючих дошкільних програм», — каже Дана Чарльз Маккой, доцент кафедри людського розвитку і психології Гарвардської школи освіти, яка очолювала дослідження.

Особливо важливо це для дошкільних програм в неблагополучних або складних районах. «У несприятливих умовах зусилля по поліпшенню стану вчителів дошкільних установ і управління класом, мабуть, приводили до довгострокових переваг в успішності дітей навіть при відсутності додаткової підтримки навчання»,- підкреслює Маккой.

Дані роботи добре узгоджуються з результатами попередніх досліджень. Варто відзначити: чим менш сприятливе соціально-економічне середовище, в якому росте дитина, тим більш важливими та прогнозуючими його подальший розвиток виявляються програми дошкільної освіти. Причому найсильніше на подальше життя людини впливало те, як в її ранньому віці підтримувався соціальний і емоційний розвиток. Різниця навички саморегуляції, зазначена в результатах Гарвардського дослідження, ймовірно, пояснює дані ранніх робіт. У них вже дорослі люди, що проходили в дитинстві подібну програму, рідше кидали школу, частіше отримували вищу освіту, рідше здійснювали злочин і більше заробляли.