У разі глобальної катастрофи людство може врятуватися і відродитися знову в одній з високорозвинених ізольованих країн.

Ці держави мають все необхідне для такої місії, інформує Ukr.Media.

У разі глобальної катастрофи людство може врятуватися і відродитися знову в одній з високорозвинених ізольованих країн. Стаття про це надрукована в журналі Risk Analysis.

Новозеландські вчені Метт Бойд і Нік Вілсон провели аналіз місць, які могли б послужити людству «Ноєвим ковчегом» на випадок всесвітньої катастрофи: наприклад, глобальної пандемії. Саме її Бойд і Вілсон вважають найбільш ймовірним «сценарієм Апокаліпсису», до якого можуть призвести відкриття в області біотехнології.

Якась частина людства зможе вижити навіть при несприятливому перебігу глобальної кризи, якщо правильно вибере місце, в якому можна перечекати. Таким місцем міг би стати досить великий острів або острівна держава. «Збудники хвороб легко подолають сухопутні кордони, тому ізольований самодостатній острів міг би зберегти технологічно розвинену популяцію, яка могла б населити Землю після катастрофи», — стверджують вчені.

Потенційними притулками Вілсон і Бойд розглядали незалежні суверенні держави, що не мають сухопутних кордонів (і не пов'язані мостами) з іншими країнами, з населенням понад 250 тисяч осіб. Враховувалося географічне положення, наявність природних ресурсів, а також політичні й соціальні особливості суспільства, що склалися в державі. Підсумком роботи став список з 20 держав, які ранжували за шкалою від нуля (непридатні для виживання) до одного (найбільш придатний).

З усієї добірки виділяються три країни: Австралія (оцінка 0,71), Нова Зеландія (0,68) та Ісландія (0,64). Ці держави, на думку авторів статті, мають все необхідне, щоб зберегти людство під час глобальної пандемії й стати основою для побудови нового суспільства. «Це країни з високим ВВП, самодостатні у виробництві продуктів і видобутку енергії, а також досить віддалені [від інших держав]», — підсумовують науковці. Інші країни (серед яких — Японія, Барбадос, Куба, Ямайка, Фіджі) отримали не більше 0,5 за шкалою, розробленою вченими. «Деяким з розглянутих острівних країн не вистачало ресурсів, зокрема енергоносіїв, а також соціального капіталу і політичної стабільності для ефективної взаємодії [людей] після катастрофи», — пояснюють свої оцінки Бойд і Вілсон.

Дослідники визнають той факт, що їх методологія може мати ряд недоліків, які вони сподіваються виправити в подальших дослідженнях. Крім того, в майбутньому необхідно більш детально розглянути вплив кліматичних змін на вибір «Ноєвого ковчега». На думку вчених, подібний рейтинг може стати «страховим полісом» на випадок, якщо пандемія все-таки почнеться.