Якщо кому-небудь доведеться потрапити під дощ на далекій планеті WASP-76b, доведеться захиститися чимось серйознішим парасольки. Астрономи провели детальний аналіз спектра цієї екзопланети, розташованої приблизно в 400 світлових роках, і прийшли до висновку про те, що дощі тут повинні бути «залізними». Про це Девід Еренрайх (David Ehrenreich) із Женевського університету та його співавтори пишуть у статті, опублікованій в журналі Nature, інформує Ukr.Media.
WASP-76b була відкрита у 2013 році серед трьох великих і «пухких» планет, виявлених у схожої на Сонце зірки в сузір'ї Риби. Маса WASP-76b становить понад 0,9 маси Юпітера, а радіус — 1,8 від Юпітера. Оскільки її орбіта пролягає в 30 разів ближче до зірки, ніж орбіта Землі, WASP-76b відносять до надгарячих газових гігантів.
Такі планети поливають величезні потоки випромінювання і частинок, так що температура на денній стороні може досягати величезних значень. Саме до таких об'єктів відносять найгарячішу з відомих екзопланет KELT-9b, яка розжарюється вище 4000 °C — гарячіше деяких зірок. Разом з тим нічна сторона зберігає досить помірну температуру.
Саме цей контраст зацікавив вчених, які вивчили його вплив на атмосферу на прикладі WASP-76b. Вони розглянули газового гіганта з допомогою телескопа VLT європейської обсерваторії ESO, простеживши за двома транзитами екзопланети — її проходженнями на тлі материнської зірки. Зібрані спектральні дані дозволили розрізнити різницю в складі атмосфери денного і нічного боку.
Денна сторона WASP-76b майже на 1000 °C гарячіша нічної, і вчені помітили, що газоподібне залізо безперервно витікає з більш теплої півкулі до більш холодної. Тут воно має конденсуватися і випадати важкими краплями «металевого дощу».
Газовий гігант не має твердої поверхні, на якій могли б збиратися «залізні калюжі». Мабуть, конденсат занурюється в надра планети і сягає глибин, на яких температура і тиск знову підвищуються до екстремальних значень, і залізо знову перетворюється в газ, поступово мігруючи в атмосферу.
