Колишній вчитель фізкультури з Модени Мауро Моранді (йому зараз 81 рік) понад 30 років живе на безлюдному острові Буделлі в архіпелазі Ла-Маддалена в повній самоті.

Опинився він там випадково: у 1989 році разом з друзями Мауро збирався плисти в Полінезію, але катамаран зламався, і 50-річний моряк-любитель був змушений висадитися на найближчій суші. Там він познайомився з доглядачем, і виявилося, що той через два дні йде на пенсію. Моранді сприйняв це як знак і вирішив зайняти його місце, інформує Ukr.Media.

Спочатку йому платили зарплату, але пізніше фірма, яка володіє островом зіткнулася з фінансовими труднощами. Однак, Мауро залишився на Буделлі і жодного разу про це не пошкодував. Йому не нудно: влітку він відповідає за прийом туристів, а взимку читає книги.

Єдиний аспект, який засмучує відлюдника — те, що він залежить від доставки їжі з «великої землі»: умови острова не дозволяють вирощувати достатньо їжі. У нього є кури, він робить заготовки овочів, але в обмеженій кількості. Тут занадто сухо для томатів і немає джерел прісної води — Мауро збирає її під час рідкісних дощів.

Його зв'язок з зовнішнім світом — супутниковий телефон і інтернет, він веде кілька акаунтів в соцмережах, ділячись з підписниками красою острова. При цьому електрика сюди не проведена — Моранді використовує тільки сонячні батареї. Він також пишається тим, що не забруднює навколишнє середовище — навіть якщо у нього залишається пластикове сміття, він використовує його як деталь в господарстві.

Попри ізольованість від зовнішнього світу, Моранді стежить за останніми новинами і переживає за своїх близьких, які живуть в Італії. Сам він почуває себе дуже добре і, за його словами, за 30 років жодного разу навіть не кашлянув. Два рази в рік він їздить в Модену на медогляд, але жодних проблем зі здоров'ям лікарі не знаходять.

Час від часу ЗМІ пишуть про нього, але зараз, коли весь світ пішов на самоізоляцію, журналісти попросили добровільного відлюдника прокоментувати ситуацію.

«Люди не можуть посидіти вдома два тижні? Це смішно. Я проводжу кожну зиму вдома, місяцями майже не виходячи назовні», — Мауро Моранді.

Він не любить порівняння з Робінзоном Крузо: той опинився на острові не з власного бажання і хотів його покинути, адже італієць може переїхати в будь-який момент, але не хоче — гармонія з природою приваблює його більше, ніж суспільство людей.

На його думку, засмучуватися через самоізоляцію не варто — «це прекрасна можливість кинути собі виклик і пізнати себе». Правда, він сумнівається, що багато людей зможуть скористатися цим шансом: більшість, на його думку, «звикли перебувати в зоні комфорту і вести безглуздий спосіб життя».