Виявлено загадкове постійне "серцебиття" чорної діри. Воно триває більше десяти років.

Міжнародна команда вчених повідомила, що перше підтверджене серцебиття чорної діри триває досі, інформує Ukr.Media.

Вперше воно було відкрите більше десяти років тому, і нові дослідження показують, що «серце» чорної діри б'ється досі. Це найдовше серцебиття, коли-небудь зафіксоване у надмасивній чорній дірі.

Рентгенівські супутникові спостереження засікли повторний удар після того, як його сигнал був закритий Сонцем протягом декількох років.

Таке тривале серцебиття говорить про розміри і структуру чорної діри, а також про простір навколо неї, з якого ніщо, навіть світло не може втекти.

Серцебиття чорної діри було вперше виявлено у 2007 році в центрі галактики RE J1034+396, яка знаходиться приблизно в 600 мільйонів світлових років від Землі.

Сигнал від цього галактичного гіганта повторювався кожну годину, і цю поведінку було видно на кількох знімках, зроблених до того, як супутникові спостереження були затулені Сонцем у 2011 році. У 2018 році рентгенівський супутник Європейського космічного агентства XMM-Newton зміг нарешті повторно спостерігати чорну діру, і, на подив учених, те ж саме серцебиття все ще можна було побачити.

Матерія, падаюча на надмасивну чорну діру, харчуючись від акреційного диска матеріалу, який її оточує, вивільняє величезну кількість енергії у порівнянні з крихітною областю простору, але це рідко розглядається як специфічна картина, яка повторяється і подібна биттю серця.

Час між ударами може розповісти нам про розмірі і структуру речовини, близької до горизонту подій чорної діри.

Основна ідея, як формується це серцебиття, полягає в тому, що внутрішні частини акреційного диска розширюються і стискуються. Єдина відома нам інша система, яка, мабуть, робить те ж саме, — це чорна діра з масою зірки в 100 000 разів меншою в Чумацькому Шляху, — пишуть астрономи.

Це свідчить про те, що такі сигнали, що виникають з надмасивної чорної діри, можуть бути дуже сильними і тривалими. Це також дає вченим найкращу можливість для подальшого вивчення природи і походження цього сигналу серцебиття.

Наступний крок у даному дослідженні — провести всебічний аналіз цього сигналу та порівняти його з поведінкою чорних дір у Чумацькому Шляху.