Він може працювати в лабораторії по 21 годині в день.

Він працює у звичайній лабораторії і використовує ті ж інструменти, що і люди. Машина самостійно вирішує, які проводити досліди, і вже створила перший каталізатор, інформує Ukr.Media.

Робота-ученого показала команда з Університету Ліверпуля. За розмірами він схожий з людиною (1,75 метра у висоту), може вільно переміщатися по лабораторії і використовувати різне обладнання (зазвичай роботи не особливо мобільні і виконують тільки конкретні завдання). Але, на відміну від живого дослідника, він важить 400 кілограмів, володіє нескінченним терпінням і працює 21,5 години на добу. Решта часу йому потрібна на підзарядку.

Розробка, може допомогти вирішити проблеми, з якими важко впоратися людині з-за різноманітності типів зразків, операцій, інструментів і необхідних вимірювань. Наприклад, автономні роботи могли б шукати матеріали для виробництва чистої енергії або створювати препарати, перебираючи величезну кількість сполук.

Вчені використовували робота, щоб знайти нові фотокаталізатори для отримання водню з води. За вісім днів робот пропрацював 172 години, провівши за цей час 688 експериментів. Він виконує самостійно всі завдання: наприклад, зважування твердих речовин, дозування рідин, видалення повітря з ємності, запуск каталітичної реакції і кількісне визначення продуктів реакції.

Аспірант Ліверпульського університету доктор Бенджамін Бергер, який побудував і запрограмував робота, розповів: «Найбільшою проблемою було зробити систему надійною. Щоб працювати автономно протягом декількох днів, здійснюючи тисячі тонких маніпуляцій, частота промахів для кожної поставленої роботу задачі повинна бути дуже низькою. Але як тільки ми розібралися з цим, він став здійснювати куди менше помилок, ніж людина-оператор».

Мозок робота використовує баєсівський пошуковий алгоритм. Він обробляє отримані дані і обчислює умовну ймовірність деякої події. Це дозволяє орієнтуватися у величезній кількості можливих експериментів (варіантів більше 98 мільйонів) і, ґрунтуючись на результатах попередніх дослідів, вирішувати, який варто провести наступним. Так, робот самостійно, без додаткового керівництва з боку дослідницької групи, відкрив каталізатор — в шість разів більш активний, ніж відомі склади.

Ендрю Купер, професор відділення хімії та інноваційних матеріалів Ліверпульського університету, який керував проєктом, зазначив, що розробники хотіли автоматизувати вченого, а не процес дослідження. «Це не просто ще одна машина в лабораторії: це новий суперпотужний член команди, який звільняє для людей-дослідників час, щоб думати творчо». Новий підхід можна буде використовувати у звичайних лабораторіях для вирішення цілого ряду складних завдань, що виходять за рамки фотокаталізу.