Солодкий смак цукру популярний у всьому світі. Цукор відіграє дедалі більш важливу роль у харчуванні та здоров'ї населення, особливо щодо ваги тіла. Однак досить мало відомо про молекулярні (смакові) механізми цукру, які впливають на споживання з їжею, незалежно від його калорійності, інформує Ukr.Media.
Смакові рецептори і регуляція ситості
"Тому ми досліджували роль активації рецепторів солодкого смаку у регуляції насичення", — говорить Вероніка Сомоза, заступник завідувача кафедри фізіологічної хімії Віденського університету і директор Інституту біології харчових систем ім. Лейбніца при Технічному університеті Мюнхена.
З цією метою вчені провели сліпе перехресне дослідження з використанням глюкози і сахарози. В цілому 27 здорових чоловіків у віці від 18 до 45 років отримували або 10-відсотковий розчин глюкози, або сахарози (масовий відсоток), або один з розчинів цукру з додаванням 60 ч / млн лактизола. Лактизол — це речовина, яка поєднується з субодиницею рецептора солодкого і знижує відчуття солодкого смаку. Незважаючи на різні типи цукру, усі розчини з лактизолом або без нього мали однакову енергетичну цінність.
Через дві години після вживання кожного з тестових розчинів учасникам дозволялося їсти стільки, скільки вони хотіли. Незадовго до і під час 120-хвилинного періоду очікування дослідники регулярно брали зразки крові та вимірювали температуру їх тіла.
Додаткові 100 кілокалорій у середньому
Після прийому розчину сахарози, що містить лактизол, випробовувані мали підвищене споживання енергії після сніданку приблизно на 13 відсотків, приблизно на 100 кілокалорій більше, ніж після прийому розчину сахарози без лактизола. Крім того, у суб'єктів цієї групи спостерігалися більш низька температура тіла і зниження концентрації серотоніну у плазмі.
"Результат передбачає, що сахароза, незалежно від її енергетичного вмісту, модулює регуляцію насичення і споживання енергії через рецептор солодкого смаку", — говорить Барбара Лідер, керівник Лабораторії дослідження смаку Християнського Доплера, а також заступник керівника відділу фізіологічної хімії хімічного факультету Віденського університету.
