У фрагменті бурштину з М'янми палеонтологи знайшли комаху-запилювача з пилком квітів часів динозаврів, інформує Ukr.Media.
"У бурштині виявився не тільки жук, а й частинки пилку, які показують, що він сідав на суцвіття покритонасінних рослин. На черевці у цієї комахи видно безліч волосків, які допомагали її переносити велику кількість пилку", — розповів один з авторів роботи, професор Інституту геології і палеонтології Китайської академії наук Ченьян Цай.
Янтар являє собою скам'янілу смолу древніх дерев. Найчастіше всередину цієї смоли потрапляли древні комахи, бульбашки повітря, пір'я, рослини або навіть молюски. Завдяки цьому вчені можуть дізнаватися безліч деталей епохи, коли ця смола ще не скам'яніла.
Вивчаючи подібний бурштин з М'янми віком близько 99 млн років, Цай і його колеги знайшли невеликого жука з сімейства квіткових блестянок (Kateretidae). Сучасні представники цього сімейства живуть в Австралії і харчуються пилком, віночками і зав'язями квітів.
Крім жука в бурштині були інші включення — наприклад, пилок і продукти життєдіяльності жука. Судячи з них, стародавня квіткова блестянка мало відрізнялася від своїх нащадків. Ймовірно, ці жуки спеціалізувалися на поїданні і зборі пилку перших квіткових рослин. Як припускають вчені, ці комахи забиралися в суцвіття і збирали пилок за допомогою волосків на черевці жука.
Знахідку назвали Pelretes vivificus, тобто "поїдач пилку, що дає життя" на суміші латині і чеської. Поки вчені не можуть сказати, які саме рослини запилював цей жук. Спираючись на форму зерен пилку, палеонтологи припускають, що це були стародавні дводольні квіткові рослини з роду Tricolpopollenites.
За словами дослідників, це відкриття говорить, що перші запилювачі з'явилися практично одночасно з квітковими рослинами. Їх швидка еволюція, як припускають палеонтологи, послужила запорукою для швидкого поширення квіткових рослин у другій половині крейдяного періоду.
