Як відрізняються наші уявлення про роботу мозку від того, що відбувається

Як насправді працює наш мозок.

Одна з речей, які не перестають дивувати — це те, як відрізняються наші уявлення про роботу мозку від того, що відбувається, інформує Ukr.Media.

Найдивовижніші відкриття та практичні висновки про мозок.

Мозок краще виконує творчу роботу, коли ви втомилися

Виявляється, що ваш підхід до планування дня може бути далеко не правильним. Ефективність нашої роботи пов'язана з циклами нашого тіла. Якщо ви жайворонок, то краще виділити на найскладнішу і аналітичну роботу ранковий годинник, коли ви почуваєтеся свіжим. Вирішення проблем, відповіді на питання, прийняття рішень — все це краще робити, коли ви на піку. І для сов, очевидно, це пізніша частина дня.

З іншого боку, якщо ви маєте творчу роботу, то вам більше пощастить з нею, коли ви втомилися і мозок працює не так ефективно. Звучить шалено, але якщо вникнути, то сенс є. І саме тому чудові ідеї часто виникають, коли ви приймаєте душ після довгого робочого дня.

Якщо ви втомилися, то мозок не дуже добре відбивається від обставин, що відволікають, і не дуже добре зосереджується, а також не надто ефективно пам'ятає зв'язки між ідеями і концепціями. Все це дуже добре для творчої роботи, тому що вона вимагає від нас відкритості до нових ідей, уміння створювати нові зв'язки та думати інакше. Так що втомлений мозок набагато корисніший, коли перед вами творче завдання.

Стрес змінює розміри мозку (і може його зменшити)

Ви напевно знали, що стрес — найпоширеніша причина зміни у функціонуванні мозку. Але виявляється, що при стресі може ще й зменшуватись розмір мозку.

В одному експерименті вивчали ефекти стресу на дитинчатах мавп. Про половину дитинчат протягом пів року дбали лише інші дитинчата, інша половина залишалася з матерями. Потім усіх повернули у звичайне для них соціальне середовище. Через кілька місяців у тих мавп, яких на пів року позбавляли матері, ділянки мозку, пов'язані зі стресом, як і раніше, були збільшені, хоча вони й перебували в нормальній обстановці вже довгий час.

Звичайно, потрібно більше досліджень, щоб поринути у цю тему, але думка, що затяжний стрес фундаментально впливає на наш мозок, лякає. В іншому експерименті з'ясувалося, що у щурів, схильних до хронічного стресу, зменшується гіпокамп — частина мозку, вкрай важлива для формування спогадів.

Багатозадачність просто неможлива

Коли нам здається, що ми вирішуємо одразу кілька завдань, ми насправді постійно перемикаємо контекст. І дослідження показують, що частота помилок зростає в цьому випадку на 50%, а розв'язання задач забирає вдвічі більше часу. Проблема в тому, що ми поділяємо ресурси мозку, приділяючи кожному конкретному завданню менше уваги. Мозку доводиться болісно перемикатися туди-сюди.

Денний сон покращує повсякденну роботу мозку

Виявляється, коротка дрімота дуже корисна. По-перше, це покращення пам'яті. В одному дослідженні учасники запам'ятовували картинки, після чого їм давали 40-хвилинну перерву. Половина групи дрімала, половина — не спала. Після перерви перша група показала найкращі результати: ці учасники запам'ятали в середньому 85% образів, тоді як ті, що не спали — у середньому 60%.

По-друге, це допомагає краще засвоювати нове. Короткий сон очищає ділянки тимчасового зберігання інформації, готуючи їх до поглинання нових даних. У дослідженні Каліфорнійського університету учасників просили виконати складне завдання у середині дня. Воно вимагало вивчити багато нової інформації. Приблизно о 2 годині половина учасників пішли поспати, інші ж не спали. Найцікавіше — навіть не в тому, що о 6-й вечора ті, хто спали, працювали ефективніше. А в тому, що вони працювали навіть краще, ніж уранці.

Нові дослідження показують, що під час короткого денного сну права півкуля мозку набагато активніша за ліву. А тим часом 95% людей праворукі, отже, у них домінує ліва півкуля. Виходить, що поки ліва півкуля відпочиває, права займається прибиранням.

Зір пригнічує інші почуття

Якщо ви почуєте якусь інформацію, то через три дні ви пам'ятатимете лише 10% її. Якщо вам тоді ж покажуть картинку, то ви запам'ятаєте вже 65%. При цьому зображення потужніше за текст, у тому числі тому, що читання — річ дуже неефективна. Наш мозок сприймає слова як безліч крихітних картинок, і їхнє розпізнавання вимагає часу.

Інтроверсія та екстраверсія — результат різного пристрою мозку

Інтроверсія та екстраверсія насправді відображають не те, наскільки ми сміливі чи боязкі, але те, як наші мізки перезаряджаються. У екстравертів мозок реагує сильніше, коли вони виграють в якійсь грі. Почасти річ у генах, але частково й у різних дофамінових системах. Мозок екстраверта спонукає його шукати новизну, йти на ризик, насолоджуватися незнайомими чи дивовижними ситуаціями. Інтроверта це може занадто приголомшити.

Дослідження показують також, що інтроверти та екстраверти по-різному обробляють стимули. У екстравертів шлях цієї обробки набагато швидше, він проходить через ділянку, де проводиться обробка смакових, візуальних та звукових відчуттів. У інтровертів стимули "пробігають" довгий і складний шлях у ділянках мозку, відповідальних за запам'ятовування, планування, вирішення проблем.

Нам більше подобаються люди, які роблять помилки

Ті, хто ніколи не робить помилок, сприймаються як менш приємні люди. Ваші проколи притягують людей, уявляють вас більш людяними. Досконалість створює дистанцію та неприємну атмосферу невразливості. Тож перемагають ті, хто має вади.

Цю теорію перевірив психолог Елліот Аронсон. Він попросив учасників експерименту послухати, як люди відповідають на низку питань. У деяких записах було чутно, як той, хто відповідає, проливає на стіл каву з чашки. Коли учасників попросили оцінити, хто з них більше сподобався, найбільше очок набрали найнезграбніші.

Ось чому нам не подобаються люди, які виглядають досконалими. І тепер ми знаємо, що невеликі помилки — це не так страшно, це може навіть допомогти.

Медитація здатна перепрограмувати ваш мозок

Багато людей думають, що медитація допомагає зосередитись і зберігати спокій протягом дня, але виявляється, у неї є й інші плюси.

По-перше, знижує тривожність. Чим більше ми медитуємо, тим менше відчуваємо тривоги, тому що розслабляємо зв'язки в певних нейронних провідних шляхах. У нас у мозку є ділянка, яка називається префронтальна кора. Вона опрацьовує інформацію, що стосується нас самих і наших переживань. Зазвичай провідні шляхи для тілесних відчуттів і з центрів страху префронтальної кори дуже міцні. Коли ви відчуваєте страх чи неприємне відчуття, воно запускає сильну реакцію у вашій префронтальній корі, ви відчуваєте переляк та тиск. Але коли ми медитуємо, особливо коли ми тільки починаємо це робити, ми послаблюємо ці нейронні шляхи, тобто починаємо не так сильно реагувати на відповідні відчуття.

По-друге, покращує пам'ять. Дослідниця Кетрін Керр виявила, що люди, які практикували медитацію із зануренням у себе, змогли підкоригувати роботу мозкових хвиль, що відсікають відволікаючі фактори, і швидше підвищувати свою продуктивність, ніж ті, хто не медитував. Можливо, у цьому було пояснення їхньої здатності краще запам'ятовувати та осмислювати нові факти.

Медитація також пов'язана з підвищенням співчуття, зменшенням стресу, зміцненням інших навичок пам'яті, а також збільшенням обсягів сірої речовини в мозку.

Фізичні вправи перебудовують мозок і зміцнюють силу волі

Схоже, є зв'язок між фізичними вправами і жвавістю розуму, подібно до того, як є зв'язок між вправами і щастям. Якщо займатися спортом постійно, то це може призвести до дивовижного підйому когнітивних навичок. Ті, хто регулярно займається, виступають краще в тестах на довгострокову пам'ять, логіку, увагу, розв'язання проблем, навіть на так званий рухливий інтелект.

Можна уповільнити час, роблячи щось нове

Якщо знати, як мозок сприймає час, то можна обдурити його і змусити думати, що час тече повільніше. По суті, наш мозок займається тим, що бере інформацію з органів почуттів і представляє нам її таким чином, який має для нас сенс. Коли мозок отримує нову інформацію, вона зовсім не обов'язково приходить до нас в порядку надходження. Вона повинна бути реорганізована і представлена нам у зрозумілій формі. Обробка знайомої інформації майже не вимагає часу. Нова ж інформація призводить до того, що час здається більш розтягнутим. Чим більше ми отримуємо нової інформації, тим довше здається відповідний період часу. Саме тому в небезпечних для життя ситуаціях час ніби сповільнюється. Те ж відбувається, коли ми слухаємо приємну музику: підвищена увага розтягує час. Якщо ж мозку не доводиться обробляти багато нової інформації, час ніби йде швидше, адже мозку не доводиться старанно працювати.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають