"Чому більше — не означає краще": Навіщо потрібні камені в годинниках

Коли йдеться про механічні годинники, часто згадується кількість «каменів» (jewels) у їхньому механізмі. Для непосвячених це звучить загадково: навіщо годинникам дорогоцінні камені? Виявляється, ці елементи відіграють ключову роль у точності та довговічності механізму, але їхній надлишок не завжди означає перевагу, інформує Ukr.Media.

Камені в годинниках — це не прикраса, а технічний компонент. Головна частина будь-якого механічного годинника — це масивне колесо на тоненькій пружинці, яке здійснює понад 200 мільйонів коливань на рік. І йому для точності необхідна надійна опора-підшипник, роль якої й виконують камені. Зазвичай використовуються синтетичні рубіни або сапфіри, які мають високу твердість та зносостійкість. Окрім основного осцилятора в годинниках є й інші обертові деталі (балансове колесо, шестерні, анкерна вилка), для яких теж потрібні камені як опора. Потрібні вони ось для чого:

Зниження тертя: Камені зменшують тертя між металевими частинами, запобігаючи швидкому зносу.

Підвищення точності: Менше тертя стабілізує хід механізму, покращуючи точність.

Збільшення терміну служби: Захист від зносу продовжує життя годинника.

До XVIII століття в годинниках використовували латунні деталі, які швидко стиралися. У 1704 році швейцарський майстер Ніколя Фатіо де Дюільє запропонував застосовувати рубінові камені як опори для осей. Це стало революцією: механізми стали точнішими й довговічнішими. До XIX століття використання каменів стало стандартом для якісних годинників.

Скільки каменів справді потрібно?

У хороших серійних механічних (не ексклюзивних) годинниках зазвичай від 15 до 17 каменів. У дорожчих моделях з додатковими функціями та циферблатами їх більше, до 29 каменів. Цього достатньо, щоб забезпечити опору для всіх критично важливих елементів: 5-7 каменів для балансового колеса. 2 для анкерної вилки. Решта — для шестерень і барабана.

Кварцові годинники обходяться меншою кількістю (5-7 каменів), оскільки в них менше рухомих частин.

Чому більше — не завжди краще?

Виробники інколи вказують на циферблатах «40 jewels» або навіть «100 jewels», позиціонуючи це як перевагу. Однак надлишок каменів часто стає маркетинговою пасткою.

Камені додають у місця, де тертя мінімальне (наприклад, у декоративні елементи або автоматичний підзавод), що не впливає на функціональність, але ускладнює конструкцію, а отже збільшується ризик поломок і стає дорожчим ремонт. До того ж згідно зі стандартом ISO 1112, годинники можуть отримати сертифікацію «годинникових каменів» тільки якщо їхнє розташування виправдане технічно. Моделі з завищеною кількістю часто не відповідають цим вимогам.

Відомий годинниковий майстер Джордж Деніелс у книзі «Годинникова справа» зазначав: «Камені — це рішення інженерного завдання, а не спосіб справити враження. Їхня кількість має бути рівно такою, скільки вимагає конструкція».

Загалом, це той самий випадок, коли більше — не означає краще. Тож при виборі годинника, якщо ви цінитель механічних, а не сучасних смарт-годинників і фітнес-браслетів, варто звертати увагу не на цифри в специфікаціях, а на репутацію бренду та якість механізму.