Як виглядатиме романтика (і секс) у космосі та чому NASA мовчить про головне

Ілон Маск будує черговий Starship, NASA вливає мільярди у місію Artemis, а вчені серйозно дискутують про токсичний ґрунт. Але за цими грандіозними планами всі чомусь ігнорують одну сліпу пляму. Ніхто не говорить про секс.

Люди літають на орбіту понад шістдесят років. На МКС постійно хтось живе з двотисячного. Але офіційно — жодного сексу в космосі ще не було. Астронавти — живі люди в закритому просторі, але агентства удають, що всі там виключно розглядають пробірки.

У 1992-му на шатлі Endeavour вісім днів літали Марк Лі та Ян Девіс. Вони були молодятами. Ідеальний шанс. Що відповіло NASA на питання про їхнє приватне життя на орбіті? Промовчало. Хоча яка там приватність — кабіни крихітні, звукоізоляції нуль. Сховатися ніде.

Але навіть якщо знайти куток, втручається фізика. Третій закон Ньютона. Два невагомі тіла при контакті відштовхуються одне від одного. Ентузіасти вже шиють якісь «костюми для двох» на липучках і ременях. Їх навіть тестували в літаках, які падають у піке і дають пів хвилини мікрогравітації. Вистачить хіба що на дуже метушливий перепих заради доказу концепції.

Припустимо, ви впоралися з липучками. Що з дітьми? Поки що успішно зачати і народити в космосі змогла тільки японська рибка. Зі ссавцями складніше. У 80-х радянські вчені відправляли на орбіту вагітних щурів. В однієї самки після повернення на Землю загинув увесь виводок. Стрес це чи невагомість — неясно. Не надто надихає.

Далі — Марс. Гравітація там — третина від земної. Дитина, яка виросте на Марсі, матиме слабкі м'язи та крихкі кістки. Вона просто не зможе прилетіти на Землю — тут її розчавить власна вага.

Плюс імунітет. Ми живемо в густому біологічному бульйоні з мікроорганізмів, який щодня тренує нашу імунну систему. На Марсі цього немає. Звичайні земні бактерії, якими ми дихаємо в метро, вб'ють марсіанську дитину швидше, ніж вона вийде з шатла.

А як щодо міжпланетних романів? Забудьте. Сигнал летить від 3 до 22 хвилин в один бік. Поки відправиш повідомлення з підтекстом, поки отримаєш реакцію — можна заснути. Відеодзвінок неможливий технічно.

Але головне інше. Секс із марсіанином — це біологічна загроза. Їхні бактерії мутують там, наші — тут. Будь-який контакт небезпечний для обох.

У біологів є жорстке правило: якщо популяції не спаровуються між собою, вони стають різними видами. Без регулярного обміну генами марсіани з кожним поколінням віддалятимуться від нас і зрештою просто перестануть бути людьми в нашому розумінні.

Тож якщо колись вирішите переїхати на Червону планету, а ваша пара залишиться тут — від вашої витримки буквально залежатиме, чи розколеться людство навпіл. Жодного тиску.