
Віддушку в порошок додають, щоб чиста білизна приємно пахла, а чужий запах, що в’ївся, вона не прибирає. Звичайний цикл прання може й не впоратися із сильним запахом. Таку річ спочатку замочують і тільки потім перуть.
Чим пахне «секонд»
Причин у цього запаху може бути кілька. Перша — сам колишній власник. Піт і жир зі шкіри залишаються в тканині, а в синтетиці з кожним носінням їх стає більше. Найсильніше запах зазвичай тримається під пахвами.
Друга причина — засоби від молі. Кульки від молі роблять із нафталіну або схожої речовини, вони повільно випаровуються в закритій шафі чи коробці. Цей запах такий стійкий, що ніс відчуває навіть його залишки. Якщо річ зберігали разом із такими кульками, вона ними пропахла. Звідси запах бабусиного комода.
Третя — вогкість. Затхлий запах з’являється, коли в тканині залишилася волога і їй нікуди подітися. Так буває, якщо річ сховали в ящик або закритий пакет не до кінця сухою.
Синтетика тримає запах довше за бавовну та вовну
В Альбертському університеті (Канада) перевіряли, як різні тканини тримають запах поту. Чоловіки два дні носили футболки, у які під пахвами вшили шматочки поліестеру, бавовни та вовни. Найсильніше з усіх пахнув поліестер, бавовна слабше, а вовна найменше. Поліестер майже не вбирає воду, зате притягує жир зі шкіри. Пахучі речовини поту пристають до нього міцніше, ніж до бавовни, і до кінця не вимиваються.
У тому ж університеті перевірили й прання. Після п’яти прань запах у поліестері перестав слабшати і після десятого прання залишався таким самим. Тому, якщо синтетика пахне після кількох звичайних прань, ще одне таке саме прання навряд чи допоможе. Спробуйте спочатку замочити її одним із наведених нижче способів. З бавовняною та вовняною річчю впоратися простіше.
Перед замочуванням
Речі часто замочують і перуть у гарячій воді, тому спочатку подивіться на ярлик. Цифра на ньому показує, наскільки гарячу воду річ витримає без шкоди. Вищу температуру ставити не варто, а от прати в холоднішій воді можна завжди. Перед содою чи оцтом перевірте на непомітному місці, наприклад на внутрішньому шві, чи не линяє тканина. Змочіть шов розчином, зачекайте кілька хвилин і промокніть білою ганчіркою. Якщо на ній залишилася фарба, цей спосіб не підходить.
Якщо річ пахне нафталіном, спочатку провітріть її кілька днів на вулиці або балконі, поки запах не стане ледь помітним, і тільки потім замочуйте й періть.
Замочіть річ одним зі способів
Оберіть один із цих способів. Соду й оцет в одному тазу не поєднують. Якщо їх змішати, вони зашиплять і погасять одне одного.
- Сода. Замочіть річ у гарячій воді з харчовою содою. Для стійкого запаху, наприклад від їжі, візьміть склянку соди на 4 склянки води (приблизно на літр) і залиште приблизно на 4 години.
- Оцет. Змішайте його з гарячою водою і залиште там річ на годину, а якщо запах сильний, то на ніч. Після цього прополощіть її від оцту і тільки потім кладіть у машину.
- Кисневий плямовивідник (на упаковці пишуть «Oxi» або «з активним киснем»). Розведіть у теплій воді стільки, скільки вказано на упаковці, і замочіть на 1-6 годин. Що брудніша річ, то довше. Потім періть із порошком і тим самим засобом.
- Порошок із ферментами (на упаковці пишуть «біо» або «з ензимами»). Такий порошок краще за звичайний відпирає старий піт. Вода для замочування з ним потрібна прохолодна або тепла, не гарячіша за 38-40 °C, інакше сліди поту тільки закріпляться. Скільки порошку класти, вказано на упаковці. Замочіть на 3-4 години або на ніч.
Довше за добу річ у тазу не тримають. Тканина закисає і починає пахнути вже сама.
Виперіть і висушіть на повітрі
Після замочування періть у найгарячішій воді, яку дозволяє ярлик. Порошку кладіть стільки, скільки вказано на упаковці. І надлишок, і нестача заважають відіпрати запах. До порошку можна додати близько пів склянки харчової соди. Барабан не набивайте вщерть, бо в переповненій машині запах відпирається гірше. Допомагає й додаткове полоскання.
Сушіть річ на вулиці або там, де добре продуває. Прибирайте в шафу тільки повністю суху річ, інакше затхлість повернеться.
Оцінювати результат варто, коли річ висохне до кінця. Якщо запах залишився, замочіть і виперіть ще раз.
Що робити з хутром і вовною
Шубу або хутряну куртку вивішують провітритися на вулицю чи балкон і вибивають з вивороту долонею. Роблять це в суху погоду і в тіні. На сонці біле та світле хутро жовтіє, інше вигоряє, а шкіра з вивороту пересихає й грубіє. Якщо запах після цього не зник, хутро віддають у хімчистку.
Вовняну річ, яка лише трохи пахне, наприклад тютюном або їжею, розкладають на годину на ліжку або рушнику, щоб вона провітрилася, а пальто й піджак вішають на плічках на свіжому повітрі. Чи можна прати вовняну річ, чи краще віднести її в хімчистку, підкаже ярлик. На частині вовняних речей прямо написано «тільки хімчистка». Хімчистка прибирає й запах поту.















Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!