Історія батутів: Від простої конструкції до спортивного снаряда

Мало хто знає про те, що батути є своєрідним спортивним символом нашого часу, на зорі 21 століття стрибки на батутах були офіційно включені до складу олімпійських дисциплін. І це аж ніяк не єдиний і не останній факт, про який нам хотілося б зараз розповісти, інформує Ukr.Media.

Прообразами батутів є конструкція, споруджена в 30-ті роки 20 століття американським інженером, а за сумісництвом ще й чемпіоном з акробатичних стрибків, Джорджем Ніссеном. Свій перший батут він виготовив у власному гаражі, переслідуючи аж ніяк не розважальні, а суто професійні цілі — батути мали забезпечувати страховку акробатам під час виступів на трапеції. Крім того, саме Ніссен став першою людиною, яка запустила батути у виробництво на комерційній основі.

Але найперший прообраз батута почали використовувати ескімоси, які натягували моржеві шкури на спеціальні каркаси з метою розважити дітей. Оскільки про батути ескімосів стало відомо трохи пізніше, ніж винахід Ніссена, то саме він вважається їх першовідкривачем, а ескімосів можна зарахувати до першопрохідників в галузі екологічних батутів.

Існує ще одна напівлегендарна версія їх виникнення, пов'язана з цирком. Відповідно до неї подібні конструкції вперше були використані у 18 столітті у Франції, їх автором був акробат Дю Трамполіне, на батути якого були натягнуті на жорсткому каркасі шматки тканини. До речі, вже пізніше на честь Дю Трамполіне призначені для стрибків пружинні пристрої стали називати трамплінами.

Перші змагання зі стрибків на батуті проводилися в Сполучених Штатах, а перший чемпіонат з цієї дисципліни провели ще в 40-х роках 20 століття. Незабаром стрибки на батуті були включені до переліку національних видів спорту Великобританії, а ще через двадцять років — увійшли до міжнародного переліку.

Перші змагання зі стрибків на подвійному міні-трампі провели в Лондоні на початку 1970-х років.

Стрибки на батутах часто використовують під час тренувань спортсмени з інших видів спорту, наприклад з гімнастики, для поліпшення рівня своєї загальної фізичної підготовки.

Батути дуже активно застосовуються при підготовці до польоту майбутніх космонавтів, вони навчаються контролювати своє тіло в умовах невагомості. Крім цього, подібні заняття дозволяють тренувати систему дихання, міокард та вестибулярний апарат.

Заряд бадьорості, що отримується від стрибків на батуті, обумовлюється виробленням організмом гормону ендорфіну, відомого ще як "гормон радості". З цієї причини заняття на батуті рекомендовані людям, які бажають забути про стрес і постійну напругу.

Всього десять хвилин активних стрибків на батуті за витратами енергії можна порівняти з тридцятихвилинною пробіжкою. До ще одного плюсу цього виду фізичних навантажень відноситься мала стомлюваність від них та бажання продовжити заняття. Тому мало хто з тих, хто почав заняття, обмежуються сеансом у десять хвилин.

Найбільший батут у світі, який за своєю висотою можна порівняти з дев'ятиповерховим будинком, виготовила фірма з Польщі, в цей час він встановлюється в розважальних парках європейських країн.