Іноді здається, що мало кому із знаменитостей, які заробляють значні суми, взагалі є справа до бідняків. Однак Садіо Мане є яскравим прикладом того, що судити книгу з обкладинки явно не варто. Гравець збірної Сенегалу з футболу не тільки не забув про рідне село, а й добряче допомагає його мешканцям, інформує Ukr.Media.
Садіо Мане
Його можна по праву назвати сучасним Робін Гудом. Адже саме так його бачать односельці. Мова, звичайно ж, про 31-річного сенегальського футболіста "Аль-Наср" Садіо Мане. Сьогодні він може похвалитися не лише численними нагородами та великою зарплатою спортсмена, а й допомогою рідному селу Бамбалі.
Саме тут він народився у сім'ї з 10 осіб. З самого дитинства Садіо віддавав перевагу футболу. Батько хлопчика, імам місцевої мечеті, був проти захоплення дитини спортом. Більше того, батьки Мане вважали, що без освіти їхній син нічого не доб'ється у своєму житті. На щастя, дорослі помилялися.
Коли Садіо виповнилося 15 років, рідні дозволили його дядькові звозити хлопця до Дакара. Саме там проходив перегляд до місцевої футбольної академії «Женерасьйон Фут». Неважко уявити, що для сенегальця це було схоже на щасливий білет у краще життя. Що вже казати, показати чудовий результат Мані не завадили рвані бутси та добряче поношені майка із шортами. Адже грошей на нову форму його родина банально не мала.
Вже 2009 року його помітили скаути французького «Метца». Незабаром сенегалець став основним бомбардиром молодіжної команди. А згодом його перевели до основного складу першої команди. Здавалося б, Мане вдалося вирватись із тієї злощасної бідності. Можна жити приспівуючи, купувати яхти, дорогі автомобілі та навіть літаки. Але він вирішив інакше.
«Я можу допомагати своїм людям»
Садіо хотів, щоб його односельці перестали виживати і отримали найкраще життя. Але, звичайно ж, для цього потрібні були кошти. У футболіста вони, звісно ж, були. В результаті за останні роки було витрачено понад 850 тисяч доларів. На них збудували лікарню, школи, поштове відділення та навіть автозаправну станцію. Також, що важливо, було профінансовано встановлення 4G-інтернету в Бамбалі.
«Навіщо мені 10 Ferrari, чи 20 наручних годинників з діамантами, чи власний літак? Що ці речі дадуть мені чи світові? Я пережив голод і грав у футбол босоніж. Я пережив важкі часи. У мене не було освіти та багатьох інших речей. Але тепер з усім, що досяг у футболі, я можу допомагати своїм людям».
Що цікаво, Мане також дбає і про підростаюче покоління. Найкращі учні отримують у подарунок ноутбуки та 400 доларів у вигляді стипендії. Кожній дитині забезпечено безкоштовний спортивний одяг. Безперечно, це лише один приклад. Але, ми впевнені, саме на такого футболіста мають всі рівнятися.
