Найбільші споруди чорнобильської "зони": сховища і саркофаг (фото)

Цієї неділі, 26 квітня, виповниться 29 років із дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

ВІДЧУЙТЕ РІЗНИЦЮ.На КПП "Дитятки" перед в'їздом в 30-кілометрову зону досить багатолюдно. Поки ми проходимо паспортний контроль, раз у раз під'їжджають машини. Різні – від просілих на ресорах "Жигулів" до блискучих позашляховиків. Це і самосели, і працівники об'єктів, і просто люди, які приїхали відвідати родичів.

Пейзажі зони... звичайні. На перший погляд. Але коли починаєш придивлятися, бачиш разючі відмінності. Сосни і берези, лісопосадки і поля, і все це – зростає. Буяє. Подекуди на деревах висить омела – жовта і поникла. Тут немає людини, яка може перешкодити природі, тому, незважаючи на хороші і рівні дороги (які набагато кращі, ніж київські вулиці), відразу розумієш: навколо – порожнеча. Втім, на самих дорогах рух жвавий. Незважаючи на обмеження швидкості в 40 кілометрів на годину, всі їдуть значно швидше. І приватні автомобілі, і великі вантажівки.

КПП "Дитятки". У зону їдуть самосели, працівники та гості.

Вражає те, що на узбіччях і в глибині лісу немає сміття. Взагалі. Ні пакетиків, ні паперу, нічого. За всю поїздку ми нарахували тільки пару-трійку прогнилих покришок.

На одному з мостів – блокпост, обладнаний зовсім нещодавно. Цілком звичне видовище для всієї України, але тут загородження з мішків з піском виглядає дикувато.

Але життя тут є. Прямо під вікнами нашого автобуса з'являється велика, гарна косуля. Якийсь час біжить поруч, потім тікає в ліс. Над деревами кружляють хижі птахи. В частіше возиться дрібниця: миші, їжаки, дрібні пташки.

Біля напівзанедбаного кладовища стоять машини. Біля деяких могил – люди: прибирають, розчищають, приносять свічки, квіти і вінки. Поряд з трасою – покинуті села. Ліс поглинає їх, приховує в собі. Дерева проростають прямо з будинків, гілки видавлюють дивом уцілілі шибки. Проіржавілі знаки біля узбіч бажають спокою в дорозі і просять берегти природу.

БУДИНКИ-ПРИВИДИ. Сам Чорнобиль частково заселений. Люди сюди заїжджають змінами, живуть у багатоповерхівках. Контраст разючий – ось стоїть заселений будинок, доглянуті балкони, висять фіранки, а поруч – порожній занедбаний будинок-привид з вибитими шибками. Проте жителі кажуть, що жити тут не страшно.

- Все добре, фон в нормі. Гарячої води, щопправда, немає, так що ходимо в баню. Є такі місця, що за день можна отримати дозу, яку ми за рік отримуємо, – розповідають вони.

За Чорнобилем – стара картина. Покинуті села і ліси. На мить охоплює ірраціональний страх, починає боліти голова і дере в горлі. Правда, незрозуміло, що лякає більше – невидима радіація або порожнеча і занедбаність цього місця. Про першу, втім, нагадують тільки знаки "Небезпека" і таблички з назвами об'єктів. Про другий – сам ліс. Після буреломів тут багато повалених дерев, сосни падають один на одного, схрещуються, утворюють дивні зірчасті конструкції. Часом пищить лічильник Гейгера – радіація тут розташована плямами. Ось рівень зашкалює, а в двох метрах – ледь не нижчий за київський.

Унікальний вид. Сумнозвісний четвертий блок поблизу.

"АРКА". Біля ЧАЕС ми відвідали знаменитий міст над каналом, той самий, до якого час від часу підпливають чорнобильські соми, розгодовані і величезні, завбільшки з людину. Місцеві й туристи знають: їм потрібно привезти трохи хліба, тоді соми покажуться. Сам канал теж знаменитий. Але по-іншому:

- Я тут у "Сталкер" бігав, – говорить колега. – Справжній клондайк артефактів. Тільки в грі канал висушений був (Сталкер – знаменита комп'ютерна гра української студії, дія якої відбувається в Чорнобильській зоні після другого вибуху, який призвів до появи дивних істот, аномалій і артефактів – об'єктів, що поліпшують характеристики героя. – Авт.).

Міст через канал. Звідси можна погодувати хлібом сомів-гігантів.

Сумнозвісний четвертий енергоблок виглядає занедбаним. Іржаві стіни різко контрастують з розташованою поруч блискучою "аркою" нового саркофага, яка по рейках насунена на реактор. Там працюють люди, але об'єкт настільки величезний, що вони нагадують комашок на хлібі.

За словами головного інженера проекту "Укриття" Володимира Каштанова, новий конфайнмент буде зданий 30 листопада 2017 (раніше передбачалося закінчити в 2015-му, але потім терміни перенесли якраз на листопад-2017). Проектом передбачено не тільки накриття аварійного енергоблоку, але і його демонтаж. "Проект нового конфайнменту ділиться на два комплекси, – говорить Каштанов. – Це сама арка і всі її системи, і демонтаж четвертого енергоблоку. Стратегія вже є, але проектування не розпочато: немає фінансування". Новий саркофаг розрахований на 100 років, протягом яких і буде розбиратися енергоблок. Старий же саркофаг, укріплений в 2008 році, може простояти до 2023 року. Обійдеться весь проект в 2 млрд євро, півтора з них – безпосередньо арка. Половину коштів вже освоєно.

"Арка". Вона настільки величезна, що працівники нагадують мурах на булці хліба.

ПРАПОРИ І СПЕЦПОТЯГИ. На місці майбутнього Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива поки стоять лише прапори – український та американський (роботи з будівництва буде виконувати "Енергоатом" спільно з компанією Holtec International (США). – Авт.) – і закладений перший камінь. Хоча перший міжнародний конкурс на будівництво ЦСВЯП "Енергоатом" оголосив ще в 2003 році. Втім, реальний старт проекту був даний тільки в 2014-му. Тепер все на стадії проектування, яка, за словами директора з нових ядерних установок НАЕК "Енергоатом" Ігоря Орлова, завершиться до кінця цього року – початку наступного. Після проектування ЦСВЯП пройде експертизу, і тоді компанія приступить до будівництва.

- Будівництво ми завершимо в кінці 2017 – початку 2018 року, – уточнив Орлов.

Перший контейнер з відпрацьованим ядерним паливом сховище мають прийняти в 2018 році. Зараз, поки ЦСВЯП немає, відпрацьоване паливо передається на переробку до Росії (що коштує недешево – близько $200 млн на рік) або зберігається на пристанційних об'єктах, які є на Запорізькій та Чорнобильській станціях. Майданчик для сховища палива з Хмельницької, Рівненської та Южно-Української АЕС вибирали довго. Зрештою, зійшлися на тій, що поруч зі сховищем радіоактивних відходів комплексу "Вектор". Вибір був обумовлений багатьма факторами: наприклад, глибина грунтових вод тут досить велика – 18 м, а до населеного пункту близько 40 км. Розраховано сховище на 100 років, після чого паливо можна буде або переробити, або захоронити в геологічному сховищі практично навічно. Питання лише у вартості – у Німеччині геосховище обійшлося більш ніж у 6 млрд євро.

"Вектор". Перша порція радіоактивних відходів вже упакована.

Занепокоїлися в "Енергоатомі" і питанням безпечного транспортування палива в майбутнє сховище.

- Перевозити ВЯП будуть по залізничних коліях, – розповів Орлов. – Ми звернулися в Мінінфраструктури, вони дадуть схему, щоб спецпотяг їхав далеко від населених пунктів по "зеленій лінії" – без зупинок. Маршрути, природно, засекречені. Вагони добре захищені, але мають загальний вигляд, тому неспеціаліст не здогадається, що в них. Всі пересування будуть проходити під контролем МАГАТЕ. Крім того, передбачені різні системи захисту складу – як фізична охорона, так і датчики та камери спостереження.

Що стосується об'єкта "Вектор", призначеного для зберігання радіоактивних відходів, він частково працює, і сховища вже приймають перші партії з українських підприємств. Їх "пакують" в невеликі металеві стакани, укладають в свинцеві осередки і ставлять у бетонне сховище.

ТАЄМНИЦІ СВЯП-2. Ще одне велике будівництво ведеться в околицях самої ЧАЕС – там зводять сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) для матеріалів з першого, другого і третього реакторів Чорнобильської станції. Тут прогрес є – вже стоїть бетонна громадина робочого приміщення, де паливо будуть готувати, поруч – здоровенний куб з бетону, власне, саме сховище. Раніше ним займалися французи, але компанія допустила ряд прорахунків, – бетонні модулі дали тріщину. Недоліки усувають під контролем американської компанії Holtec International, з якою Україна веде практично всі будівельні роботи в зоні.

Об'єкт СВЯП-2. Сюди переїде паливо з трьох блоків ЧАЕС.

Як розповів головний інженер проекту з боку замовника (ДП "ЧАЕС) Андрій Савін, сховище добудують до листопада 2016 року. Зараз паливо з трьох блоків Чорнобиля знаходиться на СВЯП-1, побудованому ще в 1986 році, де його тримають у воді.

- На ЧАЕС зберігається 21 тисяча відпрацьованих тепловиділяючих збірок, – говорить Савін. – Після будівництва СВЯП-2 вони почнуть надходити на новий майданчик по залізниці. Вагон із дев'ятьма збірками буде заходити на об'єкт, потім паливо підніметься в гарячу камеру, де його розріжуть на дві частини і поставлять у спеціальні паливні патрони, які, в свою чергу, розмістять у пеналах. Все це – американського виробництва. Кожен пенал заповнять 196 розрізаними половинками ТВС, після чого підданий сушці, щоб позбутися від вологи. Потім пенали заварюють, а всередину закачують гелій – для того щоб розуміти, герметичний він, чи не з'явилися тріщини. І вже герметичні контейнери переміщають у бетонні модулі.

Всього є 232 осередки, 229 з яких заповнять, а дві залишать у резерві на випадок аварійних витоків. Так паливо може зберігатися близько 100 років.

Обережно, радіація. Такі написи розташовані біля всіх узбіч.