Ті, кому регулярно доводиться стояти в чергах на блокпостах, у виразах вже давно не соромляться: пропускна система - як лотерея, не вгадаєш, чим обернеться подорож. З офіційної дати введення пропускного режиму пройшло вже більше 4 місяців, але проїзд блокпостів не став простіше, навіть навпаки - несподіванок все більше.
Був пропуск, але їхав в кузові серед пакетів
Бухгалтер Володимир з Донецька, перш ніж потрапити на блокпост, про черги та інших жахи лінії розмежування тільки чув.
- Останні місяці я був за кордоном і пропускну систему не застав, - розповів чоловік. - Свій пропуск, який мені зробили на роботі, отримав у Києві по прильоті і тут же рушив додому в Донецьк. У тому, що на блокпосту в Курахове я застряг надовго, зрозумів, коли наш автобус простояв чотири години в черзі і за цей час зміг під'їхати трохи менше ніж на метр. Не чекаючи, поки блокпост закриється, а справа вже йшла до заходу, я підхопив сумки і пішов уздовж черги - проситися до тих, хто ближче.
Годину зусиль - і Володимир зрозумів: до "чужинців" тут ставляться агресивно.
- Автобуси забиті пасажирами під зав'язку, туди вже давно всі перемістилися з далеких, більше не беруть, - згадує Володимир. - З легковиками не простіше - у Донецьк вони їдуть забитими до стелі продуктами, речами і ліками. Єдиним, хто запропонував мені місце, виявився водій вантажівки. Без сорому заявив: куточок знайдеться тільки в кузові, серед пакетів і коробок з гуманітаркою. Робити нічого! Поліз.
Яке ж було здивування Володимира, коли він зрозумів: на блокпосту водій зупинився тільки для того, щоб показати свій паспорт.
- Двері в кузов ніхто навіть не відкрив, військові так і не дізналися, що я там був, - каже Володимир. - Чи варто уточнювати, що ні пропуск, ні навіть паспорт мені не знадобився для того, щоб в'їхати в зону АТО?
Проїзд з третьої спроби
У донецької домогосподарки Ірини Михайлівни є тільки один досвід проїзду "кордону", зате який: їх автобус "штурмував" блокпост три рази!
- Тремтіли всім автобусом, - згадує жінка. - Адже з 22 осіб пропуски були лише у трьох. Зітхнули з полегшенням, коли вояки подивилися паспорта і "переключилися" на багаж. Ось тут-то і почалося найцікавіше. Вони прискіпливо обшукували сумки та валізи, відкривали ящики і пакети. І тут раптово в самому кутку виявили довгу яскраву коробку.
- Це що, що? Діставайте!
Коли коробка виявилася на асфальті, стало зрозуміло: перед прикордонниками величезний ресторанний кальян.
- М-да, сама потрібна в Донецьку річ, - гмикнули люди в погонах і авторитетно заявили: не пропустимо! Розвертайте автобус, і щоб ми більше вас не бачили.
Коли водій покірно сів за кермо і направив автобус у зворотний бік, в салоні почалися чи не народні бунти. Господиню кальяну, а нею виявилася дама передпенсійного віку, ледь не побили.
- Люди кричали: за тебе нас не пропустили, - розповідає Ірина Михайлівна. - Розбирання припинив водій, який, знову плентаючись у кінець черги, відкрив багажник, дістав багатостраждальний кальян і з ноги запустив його у посадку. Дама спробувала обуритися, але номер не пройшов, і автобус знову рушив до блокпосту.
Під'їхавши до пункту пропуску, знову відкрили багажник. Новий ретельний огляд і новий улов - упаковка дволітрових пляшок пива.
- Знову розворот - і все той же метод: пиво в посадку (хоча в салоні автобуса вже активно пропонували не переводити продукт, а випити його), а автобус знову в чергу, - розповідає жінка. - Зізнатися, в успіх вже ми не вірили. Але побачивши знову наш автобус на блокпосту, солдат тільки махнув рукою. Мовляв, проїжджайте, набридли! Ми проїхали. З жартами, що цього вечора в посадці буде весело - пиво, кальян і вечірка.
Відкупилися котячим кормом
Подружжя-пенсіонери Людмила і Володимир через блокпости мотаються по два рази на тиждень - у них є бувалий "Жигуль" з причепом і пропуски.
- Діти дозволу так і не отримали, на піклуванні зовсім старенькі батьки, ще й сусіди немічні, - розповідає пара. - Ось ми і їздимо за продуктами і ліками всім. Чого тільки не бачили за цей час - і ночували у солдатів у бліндажі, і по полях (а раптом мінні?) проїжджали, і огляди аж до зняття обшивки салону переживали. Всяке було.
Минулого тижня подружжя в черговий раз рушили у Волноваху. На місцевому ринку купили овочів, м'яса, затарились побутовою хімією, взяли подешевше кілька кілограмів круп - треба ж на всіх розділити. Не забули і про кота - йому прихопили з десяток консервів "Віскас".
- На блокпосту стояли недовго - трохи більше 4 годин, - розповіла Людмила Борисівна. - Перевірили пропуски, попросили розкрити причіп. Впоралися за дві хвилини і навіть пожартували: йдемо на рекорд, ніколи так швидко не пропускали. Точно наврочили, адже через 20 хвилин зрозуміли: в цей раз ми застрягнемо на "ДНРовском".
Зупинивши "Жигулі" з причепом, автоматники наказали: всі товари можна дістати на асфальт.
- Змусили перерахувати всіх, кому що ми веземо, розпотрошили всі пакети, перевірили всі ліки, - розповідає жінка. - Запідозрили в тому, що веземо все це на продаж, і почали вимагати грошей. Але чоловік пішов на принцип: наші сумки ну вже ніяк не відповідали - всього потроху. Але автоматники не вгавали: сигарети є? Але ми не куримо. Гаразд, кажуть, давайте 5 пачок "Вискаса" і пройдіть! Що робити, довелося ділитися.
Після скандалу проїхала без пропуску
Молода мама Вікторія з Донецька пережила чимало нервових потрясінь, поки добралася з Дніпропетровська додому. Березень, за вікном старенького "Ланоса" мінусова температура і шквальний вітер, а на блокпосту черга більше ніж у 50 машин.
- Так вийшло, що їхала я сама за кермом, на задньому сидінні 3-річний син, - розповідає Вікторія. - До блокпосту під'їхали після обіду і застрягли до самого вечора. Близько 8 годин, простоявши майже п'ять в черзі, вийшли з синочком подивитися, скільки машин залишилося до пункту пропуску. Я вже вся на нервах - телефон розривається, з Донецька наярює чоловік, він вдома зі старшою донькою - 5 років і з температурою під 40, а ми в полях! Ледве дійшли до початку черги, буквально в 500 метрах - найсильніший вибух! Дитина в сльози, я з ним на землю. Як ми пережили ці кілька хвилин, коли навколо блокпоста сипалися снаряди, не знаю!
Коли вибухи стихли і Віка з малюком змогли встати з землі, вони побачили - вся черга стійко перенесла обстріл, назад не рвонув ніхто і стояти їм ще як мінімум кілька годин. Якщо блокпост не закриють на ніч.
- І тут я не витримала, - зізнається Віка. - Схопила за рукав вояку і почала кричати. Згадала все: і дурну пропускну систему з папірцями, які ми чекали 2 місяці, і величезні черги, і повільні огляди, і те, що змусили сотні людей стояти під обстрілом. Кричала, не вибираючи виразів, вже дуже страшно і прикро було, додому треба конче, повертатися назад - нікуди. Замовкла і злякалася: зараз як почнуть допитувати! Але солдат так спокійно, тихо сказав: "Сідайте в машину і проїжджайте швидко по зустрічній смузі".
КУДИ ДЗВОНИТИ
- Координаційний центр у Краматорську - 092-318-05-08; 067-334-07-95; kramatorsk@atc.ssu.gov.ua
- Координаційна група в Маріуполі - 0629-22-21-99, 0629-54-02-02, 097-010-94-25, 063-169-37-81, mariupol@atc.ssu.gov.ua
- Штаб АТЦ - 044-239-70-12 atc@ssu.gov.ua
- Гаряча лінія СБУ - 0800-50-14-82
На ЗАМІТКУ
Як подолати "кордони"*
- Відразу приготуйте всі документи - паспорт, довідку переселенця або пропуск. Набір документів залежить від того, в яку сторону ви їдете і який блокпост проїжджаєте. Якщо у Донецьк - на українському блокпосту достатньо паспорта з донецької чи макіївської пропискою, на "ДНРовском" - пропуск та довідка переселенця не потрібні. Якщо з Донецька - потрібні лише на українських блокпостах.
- Тримайте в полі зору свій багаж. Дуже часто його просять показати. Щоб не затримувати чергу, сумки потрібно швидко дістати і відкрити.
- Беріть з собою запасні пакети. Після перевірок багажу, який часто перевіряють дуже ретельно, його складно знову щільно упакувати в сумку.
- Якщо їдете на власній машині і везете багато багажу, розкладіть його на невеликі пакети, які не варто зав'язувати. Так багаж простіше і швидше додивитися на блокпосту.
- Якщо розумієте, що ваш автобус застряг у величезній черзі надовго, сміливо вимагайте у водія частину грошей за квиток назад і йдіть в початок черги. Там можна сісти в автобус, який йде в найближчий після блокпоста населений пункт, а якщо пощастить, то й до потрібного вам міста.
- В крайньому випадку проситися можна і в приватні машини. Ті, хто їде через лінію розмежування не вперше, охоче беруть попутників. Особливо раді будуть жінкам з дітьми, а ось чоловіків, швидше за все, в машину не візьмуть.
- Не приїжджайте на блокпости напідпитку, не скандальте і не жартуйте з перевіряючими. Це в кращому випадку затримає чергу, в гіршому - обернеться для вас затриманням або ретельним обшуком.
