Рівно рік тому 20 липня 2016 року в центрі Києва в результаті підриву автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет. На сьогоднішній день українські правоохоронні органи не змогли назвати ні замовників вбивства журналіста, ні його виконавців, передає Ukr.Media.
Бі-бі-сі спробувала підсумувати наявну в даний час у відкритих джерелах інформацію про розслідування вбивства Павла Шеремета.
В день вбивства, в середу, 20 липня минулого року, близько 7:45 ранку, в центрі Києва на перетині вулиць Франка та Хмельницького пролунав вибух.
Вибухнув червоний "Субару", в салоні якого знаходився чоловік. Коли його витягли з машини, він був ще живий, проте травми, отримані ним в результаті вибуху, були настільки тяжкими, що він помер в кареті швидкої допомоги.
Вже через лічені хвилини після вибуху ЗМІ повідомили: загинув відомий український, білоруський і російський журналіст Павло Шеремет , протягом останніх п'яти років проживав у Києві.
Президент Петро Порошенко висловив співчуття рідним і близьким загиблого і зібрав у своїй адміністрації нарада глав силових відомств, за підсумками якого було прийнято рішення створити оперативну групу з працівників поліції та СБУ.
Пізніше стало відомо, що до розслідування будуть залучені іноземні слідчі - зокрема, представники ФБР.
Посольство США, посол ЄС в Києві та представник ОБСЄ з питань свободи слова в перші години після вибуху закликали українську владу повністю розслідувати вбивство журналіста і покарати винних.
Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков нагадав, що загиблий мав російське громадянство, і заявив, що його вбивство є "приводом для серйозного занепокоєння в Кремлі".
Увечері того ж дня кілька сотень людей взяли участь в акції пам'яті Павла Шеремета на Майдані Незалежності в центрі Києва.
Перші версії з'явилися вже в день вибуху. Радник голови СБУ Юрій Тандем назвав чотири основні версії, відпрацьовуються слідчими.
Перша з них - професійна діяльність загиблого. Павло Шеремет співпрацював з кількома українськими ЗМІ, а крім того, у своїх статтях та публічних виступах гостро критикував білоруські та російські влади.
Третя версія - "російський слід" нібито з метою дестабілізації ситуації в Україні - знайшла чимало прихильників у соціальних мережах безпосередньо після вбивства.
Її прихильники звертали увагу на те, що вибух, який убив Шеремета, стався напередодні багатотисячного хресного ходу, запланованого на 27 липня минулого року православною церквою Московського патріархату в центрі Києва. Українські силовики заявляли, що масове скупчення віруючих може стати зручною мішенню для різного роду провокацій.
Нарешті, четвертою версією Юрій Тандем назвав замах на Олену Притулу, цивільну дружину Павла Шеремета, керівницю впливового інтернет-видання "Українська правда". Саме їй належав вибухнув автомобіль.
Цю версію побічно підтверджувала доручення Петра Порошенка надати Притулі державну охорону в день вбивства Шеремета.
Через кілька днів генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що слідство визначилося з ключовою версією вбивства журналіста.
"Слідство розглядає всі версії, але ключовий вважається помста за професійну діяльність Павла", - сказав він.
Втім, звучали й інші версії вбивства журналіста. "(Вбити Шеремета могли) фанатики, які могли прийти і з окупованих територій, або звідки завгодно. Вони, наприклад, могли сприймати Шеремета як зрадника. Це може бути якась особиста помста. Фанатик - це особлива категорія - найстрашніша зброя", - заявив "Українській правді" заступник керівника національної поліції України Вадим Троян.
Прізвище самого Трояна теж звучала в контексті розслідування цього вбивства. Справа в тому, що Павло Шеремет і Олена Притула в кінці 2015 року зверталися в правоохоронні органи з приводу нібито ведеться за ними стеження. Незабаром після вбивства журналіста в деяких українських ЗМІ з'явилася інформація про те, що нібито ініціатором негласного спостереження за Шереметом був саме Троян.
Незважаючи на те, що джерела даних не належали до числа респектабельних інформагентств, МВС провело з цього приводу спеціальну службову перевірку і заявило, що ця інформація не підтвердилася.
Пізніше з заявою про непричетність до стеження за журналістами "Української правди" виступила і СБУ.
Розслідування справи про вбивство Шеремета з перших днів перебувала у фокусі українських ЗМІ, хоча слідчі не надто активно ділилися з журналістами його подробицями, посилаючись на таємницю слідства.
Тим не менш, вже через день після вибуху інтернет-видання "Обозреватель" опублікувало відеонарізку записів камер спостереження поблизу будинку, в якому жив Павло Шеремет.
На нечіткому відео фігурували чоловік і жінка, причому жінка на записи, йшлося у коментарі до неї, фізично закладала вибухівку під днище автомобіля.
Спочатку правоохоронці говорили, що публікація цих відео нашкодила слідству, проте вже через кілька днів поліція розповсюдила ще одну нарізку відео, вже в кращій якості.
Зараз слідчі заявляють: записи камер спостереження в ніч перед вбивством дозволяють припускати, що вибухівку під місце водія близько 2:40 ночі напередодні вибуху закладала жінка, яка діяла спільно з чоловіком.
У поліції також кажуть, що в записах камер відеоспостереження поблизу будинку Шеремета протягом декількох днів перед його вбивством помічені люди, які вели себе "атиповий": "стежили за подіями, вели фото-відеофіксацію", можливо, готуючись до злочину.
Фотороботи підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета досі не оприлюднені. У поліції заявляють, що мають на цей рахунок власні міркування. "Коли ми опублікуємо фоторобот убивць, це буде означати, що ми в глухому куті", - заявив в лютому цього року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Звітуючи про стан розслідування на початку цього року, міністр розповів, що незадовго до смерті Павло Шеремет їздив в Москву, де спілкувався з колишнім міністром доходів і зборів України Олександром Клименком, а також поговорив з російським опозиціонером Володимиром Кара-Мурза. За словами Авакова, слідство не виключало, що Шеремет став жертвою "замовного політичного вбивства, замовлення на яке вчинив саме з РФ".
У лютому цього року слідчі прозвітували про виконану роботу: в рамках розслідування справи про вбивство Шеремета ними було допитано понад 1800 осіб, отримано більше 400 дозволів на доступ до інформації мобільних операторів по майже 19 тис. Абонентських номерів. Крім того, в розпорядженні слідства було більше 150 терабайт інформації з камер спостереження. Проте, оприлюднений в травні цього року фільм - журналістське розслідування проекту "Слідство.Інфо" і Центру з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) поставив перед суспільством ряд питань про якість офіційного слідства.
Авторам фільму вдалося отримати доступ до відеозаписів камер спостереження, яких не було в розпорядженні слідчих. Крім того, вони поспілкувалися з людьми, які були в ніч напередодні вбивства поблизу автомобіля Павла Шеремета, до яких у слідства на той момент не виникло питань, в тому числі з колишнім співробітником української спецслужби. "Я чекав великих результатів і не задоволений, що у нас до сих пір немає вбивці, він не притягнутий до відповідальності", - визнав після виходу цього фільму на екрани президент Петро Порошенко
В червні цього року в відсутності серйозного прогресу в розслідуванні вбивства Павла Шеремета зізнався генеральний прокурор Юрій Луценко. Про це ж йдеться у звіті міжнародного Комітету захисту журналістів (CPJ) про розслідування вбивства, опублікованому в липні. "Українська влада заявляє, що вони налаштовані на розкриття вбивства Павла Шеремета, але не пропонує ніяких очевидних доказів на підтримку своєї основної версії розслідування - російського сліду ... Спостерігачі за ходом розслідування побоюються, що органи влади, цілком ймовірно, не в повній мірі вивчають версію про можливий український слід ", - йдеться в звіті.
Автори документа рекомендують українській владі залучити до розслідування вбивства Павла Шеремета незалежних міжнародних слідчих, які могли б забезпечити "ретельне вивчення кожного мотиву і здійснення правосуддя".
Минулого тижня, на зустрічі з представниками CPJ і рідними Павла Шеремета, президент Петро Порошенко заявив, що правоохоронні органи повинні найближчим часом публічно відзвітувати про результати слідства.
