Систему харчування у школах і дитсадках слід змінювати. Фахівці МОЗ нарешті визнали.

Про те, що у шкільних та дитсадівських їдальнях їжа, м'яко кажучи, не надто здорова, педагоги, батьки та їхні діти знають не з чуток. Проте вплинути на цю ситуацію (якщо заклад, звісно, не належить до категорії привілейованих) – нереально. На сірих макаронах і нудотно солодких компотах виросло вже не одне покоління українців.

Проте днями на сайті МОЗУ з'явилися нові методичні рекомендації щодо здорового харчування дітей у навчальних закладах. Фахівці міністерства ретельно проаналізували меню шкіл та дитсадків і тепер пропонують громадськості оцінити нові норми. Акцент планують зробити головним чином на зниженні вмісту цукру і солі в стравах, а також на введенні в меню більшої кількості овочів і фруктів.

Що ж спонукало фахівців придивитися уважніше до того, що їдять наші діти в школах і садках?

– Причин переглянути ці меню чимало. Майже кожна друга дитина в Україні має надмірну вагу, а 15% – ожиріння, – каже  лікар-гастроентеролог. – Не рідкість серед учнів навіть молодших класів – шлунково-кишкові хвороби, від них потерпає чи не кожна десята дитина. Одна з найпоширеніших недуг – гастрит.

Що у дитини, яка начебто здорова, не має вроджених вад, достатньо рухається, може спровокувати ожиріння і запалення слизової оболонки шлунка? Насамперед, нераціональне харчування: надто довгі інтервали між вживанням їжі, надмір в меню страв, що містять цукор, сіль, приховані жири, крохмаль, а також мала кількість рослинної клітковини. Така їжа, якщо споживати її регулярно, призводить не лише до надмірної ваги, а й до порушення обміну речовин, розвитку патологій шлунка, кишківника.

– Я й не дивуюся, що так багато дітей мають ожиріння і проблеми з травленням, – долучається до теми  голова батьківської Ради середньої школи. – Що лежить в обідній час на тарілці пересічного школяра?

Сірі макарони, сосиска чи котлета (а яке там м'ясо, всім відомо), на блюдці – булочка чи тістечко, у горняті – чай, у який заздалегідь кладуть цукор. І що вже казати про школярів, якщо навіть малятам у дитячих садках манну кашу часом варять не на натуральному молоці, а на "згущівці". А це – прихований жир і, знову ж, надмір цукру. Якось скуштувала такої каші з тарілки свого молодшого сина, то проковтнути не могла. А завідувачка закладу каже: "Ми закупили партію згущеного молока, це вигідніше: воно не скисає".

Знаю батьків, які щодня ламають собі голову: що дати синові чи доньці у школу чи садок. Що дати таке, щоб і не зіпсувалося, і не розкришилося в рюкзачку, і щоб було ситне. Не кажу вже про дітей, які мають проблеми зі здоров'ям. Безглютеновий хліб, печиво зі стевією? Про таке у казенних їдальнях і не чули. А для дитини з такою патологією, як, наприклад, діабет, часом навіть одну страву з меню вибрати проблематично.

– Але чому так сталося? Хіба страви для дітей у школах і садках не готують відповідно до медичних рекомендацій?

 – Школи і дитсадки керуються постановою Кабміну щодо норм харчування, виданою напочатку 2000-х. Там зазначено, скільки видів продуктів повинно бути в раціоні дитини – в процентному співвідношенні. Але суворих, чітких критеріїв щодо якості продуктів – немає.

Тож потрібно ретельніше виписати рекомендації, тоді буде можливість контролювати їх дотримання.

Наприклад, якщо записати, що при триразовому харчуванні в раціоні дитини повинно бути щонайменше п'ять порцій овочів чи фруктів, то відповідальним за меню важко буде замінити порцію овочевого рагу, наприклад, порцією макаронів.

– А чи не вийде, що перехід на раціональне меню автоматично вдарить по цінах у дитячій їдальні? Відповідно – по кишені батьків, а там, де харчування дітей субсидіює місцева влада, – по її скарбниці. І хтось скаже: я не можу стільки платити...

– Це зовсім не обов'язково. Наприклад, якщо батон замінити здоровішим висівковим хлібом, різниця у ціні буде невелика. Замість макаронів на тарілці може бути ячмінна, пшоняна, пшенична каша (це не найдорожчі з круп, але набагато корисніші за макаронні вироби). Сосиску з успіхом замінить порція, наприклад, курятини (в ціні – очевидний виграш).

Сезонні овочі та фрукти також не надто дорогі. Два кілограми вітчизняних яблук коштують не дорожче, ніж яблучний нектар з упаковки. Краще нехай діти п'ють узвар, ніж якийсь пересолоджений начебто сік. – Не слід забувати й про те, що харчові смаки дитини формує не стільки садок чи школа, скільки сім'я, – наголошує , дієтолог. – Якщо батьки вважають нормальним постійно годувати сина чи доньку сухими сніданками (це зручно, але користі від пересолоджених пластівців мало), бутербродами з ковбасою, то вона навряд чи оцінить дієтичну парову котлету з їдальні.

В ідеалі до раціонального, правильного харчування маля слід привчати, щойно воно перейшло від грудного вигодовування чи молочної суміші до загального столу. Дитина, яка оцінила смак здорової їжі, призвичаїлася до неї, не їстиме щось пересолоджене, пересолене, пересмажене, її не змусиш їсти штучну сосиску...