Дана цифра еквівалентна мінімум 3,3 мільйонам дорослого населення України.

Про це заявили автори дослідження "Громадяни України, які живуть не за місцем реєстрації: їх кількість і проблеми" під час презентації у Києві 26 березня 2019 року, інформує Ukr.Media.

Дані не враховують офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. За словами авторів, наведену кількість можна вважати мінімальною оцінкою. Загальна кількість осіб, що проживають не за пропискою, може досягати щонайменше 6,8 млн осіб.

Дослідники також з'ясували, що людям, які живуть не за місцем реєстрації, набагато складніше реалізувати свої права. Зокрема, вони рідше беруть участь у виборах і менш активні в житті міста чи села.

"Тим, хто проживає не за місцем реєстрації, складніше прийти на виборчу дільницю, це може потребувати додаткового часу. Надіслати дитину в навчальний заклад - теж вимагає додаткових зусиль порівняно з тими, хто живе за місцем реєстрації. Люди менш активні у вирішенні комунальних проблем", - зазначила Юлія Тищенко, керівник програм проектів демократичних процесів в українському незалежному центрі політичних досліджень.

Як вважають автори дослідження, для одержання однієї соціальної послуги, прив'язаної до "прописки", людина повинна витрачати в середньому 4,4 дня та 750 грн. При цьому тільки 21% опитаних почувають себе обмеженими у правах за "прописку".

"Причиною такого високого рівня толерантності до проблем, викликаних реєстрацією місця проживання, є те, що потреба в послугах виникає одноразово або епізодично. Для отримання найбільш популярних послуг використовуються альтернативні, часто неофіційні шляхи. Деякі послуги і права не сприймаються як важливі", - підкреслила співавтор дослідження Олександра Слободян, аналітик і дослідник в Аналітичному центрі CEDOS.

За її словами, частою причиною небажання людей реєструвати актуальне місце проживання є те, що вони не залишають межі населеного пункту, де "прописані". Таких, зокрема, виявилося 56% опитаних. Інша вагома причина - людям складно зареєструватися не у власному житлі. Тут велику роль відіграють стереотипи: 96% опитаних орендодавців заявляють, що не будуть реєструвати орендарів у своєму житлі. Рідше причиною нереєстрації стає власна вигода: 8% опитаних з допомогою зміни місця реєстрації отримували субсидії, а 32% опитаних чоловіків - уникали контактів з військкоматом.

Людмила Янкіна, керівник проекту "Свобода пересування для кожного: Реформа системи реєстрації місця проживання в Україні" в Центрі прав людини ZMINA, в рамках якого проводилося дослідження, підкреслює, що зарегульована система реєстрації місця проживання негативно впливає на відносини держави з людиною. Однак зміна цієї системи має враховувати її роль у всіх сферах життя.

"Зокрема, мова йде про медицину, ведення підприємницької діяльності, адміністративні послуги, оформлення актів цивільного стану, субсидії, вибори, судовий та соціальний захист, процеси бюджетування і т. п. Нова модель повинна бути максимально адаптованою під сучасний український контекст, а не запозиченою. Оскільки умови, в яких знаходиться Україна вже тривалий час, суттєво відрізняються від інших країн", - зазначила експерт.