Міністерство юстиції видало наказ №1203/5 «Про затвердження автоматичного арешту коштів боржників на рахунках в банках з виконавчих проваджень про стягнення аліментів». Фінансисти про це дізналися з телеграми Нацбанку №57-0007/24847, інформує Ukr.Media.
Мін'юст зобов'язав підприємство «Національні інформаційні системи» у тримісячний термін (до 16 липня 2019 року) розробити порядок автоматичної взаємодії банкірів з виконавцями, з якого все повинне початися.
Всього було дано два доручення: розробити регламент інформаційної взаємодії в електронному вигляді та оприлюднити його на своєму сайті; вжити заходів для забезпечення готовності автоматизованої системи виконавчого провадження до інформаційної взаємодії в електронному вигляді, та поінформувати Нацбанк.
Наказом Мін'юсту описані лише загальні вступні та поняття. Зокрема, під автоматизованим арештом коштів боржників розуміється: «накладення/зняття виконавцем арешту на кошти шляхом затвердження постанов щодо арешту або про зняття арешту з коштів боржника у формі електронного документа і прийняття їх до виконання банками».
Для підтвердження достовірності та цілісності даних в електронних документах використовується «кваліфікована електронна печатка».
Всі постанови про стягнення аліментів знаходяться в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП). Завдання фінансистів — включитися в неї, і постійно звіряти зі своєю клієнтською базою. Потрібно переналаштувати інформаційні системи банків (ІСБ), щоб ті раз на годину протягом робочого дня відправляли запит до АСВП і перевіряли, чи не з'явилася постанова по якомусь з їхніх клієнтів.
Сам же арешт рахунку повинен бути дуже швидким. Як пишеться в наказі Мін'юсту — «негайним»: скільки це у хвилинах — не зазначено.
«В цілому автоматичні арешти та списання — це добре. Такий підхід дозволяє оперативніше розшукувати кошти і отримувати їх на утримання дітей. Що, безсумнівно, дуже важливо. Однак не можна забувати про ризики, критерії віднесення людей у списки боржників не змінювалися. У них досі можна потрапити необґрунтовано або навіть помилково. До того ж отримати наслідки у вигляді арешту рахунку. І від нього, до речі, постраждає не тільки боржник, а й одержувач коштів. Адже з-за арешту рахунку йому не зможуть відправити гроші. Отримати рішення про зняття арешту не так вже й просто. Замість необхідних 10 днів суд може розглядати справу до місяця», — зазначив керуючий партнер АО «Suprema Lex» Віктор Мороз.
Його колеги також бачать проблему.
«Потрібно добряче пропрацювати не тільки механізм арешту рахунку, але й зняття цього арешту після повного розрахунку по боргах. Зробити його максимально прозорим і зрозумілим: арешт повинен не тільки автоматично накладатися і також автоматично зніматися. Без зволікань і затримок. А також без зловживань. Щоб банкіри не почали використовувати такі арешти для тиску на людей», — підкреслив старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.
