Російські шпигуни наводнили Польщу напередодні саміту НАТО у Варшаві – ЗМІ

ФСБ хоч і виникла як структура для діяльності на території держав- членів СНД, діє по всьому світу – це в Польщі відомо.

Польські служби вже давно не помічали такої активності іноземної розвідки, як останнім часом. Однією з причин є майбутній саміт НАТО, який відбудеться у Варшаві в липні, повідомлення про це відомого публіциста і слідчого журналіста Цезари Ґмизи з'явилися в зарубіжних ЗМІ,

. Він відзначає, що хоч зросло зацікавлення Польщею серед розвідок інших країн, у тому числі – союзників, проте останніми місяцями вищою, ніж будь-коли, є активність російської розвідки.

– Укріплено резидентуру розвідки в російському дипломатичному представництві і видно, що росіяни дуже зацікавлені, що тут відбуватиметься під час саміту. Зрештою, активність пов'язана не лише з самітом, а взагалі з присутністю Польщі в НАТО. Від моменту приєднання до Альянсу, ми стали для Росії наче противником і саме тому Росія веде спостереження всіма можливими методами. Не лише використовує резидентуру, тобто функціонерів розвідки в російському посольстві та інших дипломатичних представництвах, але й веде розвідувальну діяльність з так званих нелегальних позицій, тобто це люди, яких не захищає дипломатичний імунітет, вони приховані в оточенні. Інші форми – це передусім електронна розвідка.

Два тижні тому Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало лідера партії Зміна Матеуша Піскорського, який ніколи не приховував своїх проросійських симпатій. У цьому випадку можна підозрювати, що йдеться про так звану агентуру впливу, в якій спеціалізуються російські служби – вважає Цезари Ґмиз.

– Передусім, Матеуш Піскорський вже отримав прокурорський закид за діяльність на користь іноземної розвідки. Не йшлося про передання інформації, а про класичну агентуру впливу. Як виявилося, Матеуш Піскорський і його партія отримували фінансування з закордону. У Польщі це заборонено, тим більше, що йдеться про фінансування іноземними спецслужбами. А саме так було: Піскорського затримали на кордоні зі значною сумою грошей (у перерахунку – 100 тисяч злотих, тобто 23 тисячі євро). Різними валютами, передусім – у євро і доларах.

Російська сторона підтримувала також окремі ЗМІ в Польщі. Цезари Ґмиз згодний, що це – своєрідна агентура впливу.

– Саме так, у випадку Матеуша Піскорського виявлено, що ЗМІ – такі як «Спутнік», «Голос Росії» чи портал X Polska – отримували гроші з Російської Федерації. Їх передавали посередники, по суті, на замовлення Служби закордонної розвідки (що виникла після поділу КДБ). У Польщі присутня також ФСБ (хоч формально це внутрішня служба, також виникла після поділу КДБ). Широку діяльність розгорнула в Польщі і військова розвідка, тобто ҐРУ (для цієї організації працювали полковник Польського війська, нещодавно виявлений в Міністерстві національної оборони і польський громадянин російського походження Станіслав С.).

Останнім часом на території Польщі помітне посилення діяльності ФСБ – наголошує публіцист.

– Це своєрідна новинка, тому що взагалі Федеральна служба безпеки покликана діяти на території Російської Федерації і СНД, що виникла після розвалу Союзу. Проте, доведено, що агенти ФСБ активні й за кордоном, зокрема вони інфільтрували Естонію. Наша контррозвідка встановила, що ця служба займається не лише внутрішньою безпекою Росії, але й закордонним шпигунством.

Як додає Цезари Ґмиз, російські шпигуни виводяться з різних середовищ.

– Слід пам'ятати, що росіяни мали в Польщі дуже сильну агентуру, мало не офіційну: Польську об'єднану робітничу партію, тобто комуністів. Також, у 50-ті роки дуже багато росіян отримало громадянство. Часто це були офіцери організації СМЄРШ (відділ контррозвідки народного комісаріату оборони), КДБ та ҐРУ. Частина після 1956 року повернулася до Росії, а частина – залишилася і сьогодні в польському суспільстві вже друге, іноді третє покоління, фактично, етнічних росіян. Чи вони є лояльними до польської держави – питання відкрите.

Росіяни відомі з дуже витончених форм так званої нелегальної розвідувальної діяльності, бувало, що вони утримували неактивну агентуру років 20 і в момент, коли вона була потрібною – починала діяти. Це люди досконало приховані в польському суспільстві, ніхто їх не підозрює у зв'язках з Росією, їх вважають громадянами інших держав або навіть поляками.

За словами публіциста Цезари Ґмиза, польська контррозвідка, після попередньої влади, в нікчемному стані.

– У певний момент у відділенні контррозвідки, яке займалося Росією, працювали майже самі лише діти функціонерів Служби безпеки. Частина проходила вишколи в академії імені Дзєржинського (в Москві), тобто у виші, що підготовляв кадри КДБ. У них були досить слабкі знання про найбільш витончені методи російської розвідки. На щастя, Польща належить до Північноатлантичного альянсу і результати дає обмін інформацією між окремими державами. Польща непогано вивчила російську агентуру при посольстві – фактично, ці люди під постійним наглядом.

Офіцери другого ряду – не дипломати, вони працюють, наприклад, у російських авіалініях і їхній зв'язок з російською державою очевидний. Зате, офіцерів третього ряду, тобто так званих нелегалів, встановити найважче. Кілька років тому мережу нелегалів виявлено в США і в Німеччині. Шпигунів засуджено, але досі невідомо, хто вони насправді.

У Польщі планується загострення покарань за діяльність на шкоду держави. Досі 25 років позбавлення волі загрожує людині, яка стоїть на чолі розвідувальної мережі, а в інших випадках найбільше – це лише 15 років. На думку Цезари Ґмиза, зміни йдуть у правильному напрямку.

– Треба пам'ятати, що такого типу діяльність, спрямовану проти цілої держави, можна порівняти з найстрашнішими злочинами. Якщо сьогодні польських шпигунів засуджують до шести років, це може заохочувати інших. Це ж люди, які виставляють безпеку Польщі на смертельну небезпеку.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають