Кремль робить з Молдови конфедерацію. Найближчим часом ми побачимо посилення і без того тісних зв'язків між Тирасполем і Комратом, минаючи Кишинів.

Недавній візит до Молдови Дмитра Рогозіна, на перший погляд, виглядав як безумовна здача Кишиневом всіх європейських позицій.

Нагадаю, що Рогозін знаходиться в списку санкцій ЄС. Він також нев'їзний і в Україну. Останній його візит до Молдови у травні 2014 р. супроводжувався гучними скандалами: Рогозін виступив в Тирасполі з заявами, які в Молдові визнали недружніми і антидержавними, а його літак не випускали назад, оскільки і Україна, і Румунія закрили для нього повітряний простір. В результаті російський віце-прем'єр тихенько втік з Молдови як звичайний авіапасажир, а осиротілий Vip-літак перегнали без нього.

Крім того, літак Рогозіна піддали обшуку. Були вилучені коробки з підписами мешканців невизнаної ПМР під петицією за її визнання Росією. Після цього Рогозін ще кілька тижнів погрожував "прилетіти на бомбардувальнику", але виглядав досить жалюгідно.

Не пустили Рогозіна в ПМР і рік тому, на "70-річчя Великої Перемоги", яке пишно відсвяткували в Тирасполі. І взагалі, Молдова в останні роки дуже підозріло ставилася до російських візитерів, особливо до бажаючих відвідати ПМР, і пускала далеко не всіх, а тих, кого не пускала, ставила заборону на в'їзд на п'ять років.

І раптом, як грім серед ясного неба, приїзд Рогозіна в якості спецпредставника президента РФ по Придністров'ю, прийом на вищому рівні в Кишиневі і безперешкодний візит в сепаратистський Тирасполь.

Причому в Тирасполі Рогозін виступив з відверто антиукраїнськими заявами. Ось, наприклад, цитата з "офіційного" новинного сайту придністровських сепаратистів:

"Дмитро Рогозін зазначив, що в умовах, коли політична еліта України перебуває "у стані психозу", викликаного громадянською війною, є ймовірність виникнення провокацій, підготовлених українськими радикалами. На думку Рогозіна, в них можуть бути залучені і молдавські військовослужбовці, тим самим РМ буде підставлена. Віце-прем'єр зазначив, що в Кишиневі він закликав керівництво Молдови бути у зв'язку з цим більш обережними в контактах з Києвом".

Це було не єдина антиукраїнська заява Рогозіна. Взагалі антиукраїнська тема в ході всього його візиту за значущістю не поступалася ні молдавську, ні придністровської. Молдова промовчала.

А ще, перебуваючи в Кишиневі і ведучи переговори з міністром економіки Молдови Октавіаном Калмиком, Рогозін заявив, що Росія зацікавлена в тому, "щоб були інтенсифіковані контакти між Кишиневом і Тирасполем по відновленню нормальних відносин — насамперед в економіці".

Що ж стосується ставлення до політичних процесів в Молдові, то Рогозін їх ніяк не коментував, заявивши лише, що вів переговори виключно з представниками уряду — і більше ні з ким. І що з парламентаріями, ні з опозицією, включаючи проросійську, ні з Владом Плахотнюком, якого вважають реальним правителем Молдови, в ході візиту він контактів не мав. А в ПМР Рогозін очікувано підтримав президента Євгена Шевчука — давнього та перевіреного молодшого партнера по розпилу російської допомогою ПМР.

В ході візиту з обговорення очікувано випали посилення репресій в сепаратистському Придністров'ї, де з 11 липня набув чинності закон про кримінальну відповідальність за заперечення корисності російських миротворців (до семи років в'язниці, між іншим) і масово порушуються кримінальні справи за критику на адресу Шевчука. Куди менш очікуваним було те, що Рогозін навіть побіжно не згадав про рішення молдавського парламенту обмежити в Молдові мовлення російських каналів — лише МЗС РФ мляво подгавкнул з Москви про "недружній крок". Натомість голова Гагаузької автономії Ірина Влах тут же заявила, що російські телеканали як мовили у Гагаузії, так будуть говорити, незважаючи ні на які рішення молдавського парламенту, у відповідь на що змовчав вже Кишинів. Склалося враження, що в ході попередніх зустрічей Москва і Кишинів твердо домовилися про розподіл зон впливу.

І ще дві принципово важливі речі озвучив Рогозін. По-перше, він пригрозив, що без втручання Росії Придністров'я взагалі піде від Молдови. "Просто де-факто ці дві території перестануть мати хоч якимось мінімальним набором чогось, що скріплює їх в єдину державність". А по-друге, виступаючи в Тирасполі, оголосив, що Росія більше не буде годувати ПМР просто так і допомога буде згорнута. Зате Москва дозволить Придністров'ю заробляти самостійно, розмістивши в ньому "ряд оборонних замовлень".

Ах, так, ще один штрих: з 1 липня набула чинності в повному обсязі угода про асоціацію Молдови з ЄС. Суть її — зняття торговельних бар'єрів. Спочатку будуть скасовані мита на ввезення товарів з Молдови, потім, вже повільніше, щоб не вбити конкуренцією молдавське виробництво, зійдуть нанівець мита на європейський імпорт. Всі ці преференції поширюються також і на підприємства Придністров'я, так як вони формально теж частина Молдови. Так, і ще: для в'їзду в Європу громадянам Молдови візи вже давно не потрібні. І практично будь-який житель ПМР або вже має в кишені молдавський паспорт, або може без особливих труднощів його отримати.

Ось, мабуть, і всі елементи цього пазлу — спробуємо скласти їх в картинку.

Очевидно, що Москва і Кишинів домовилися по усім основним питанням. Домовленості не розголошуються, але легко прораховуються. По-перше, Молдова де-факто розділена на зони впливу: європейську і російську. До останньої відносяться формально невизнане Придністров'я і цілком визнана автономія в Гагаузії.

Саме про такий сценарій писали ще в січні. І ось все збулося — Росія успішно розіграла карту автономій. Можна не сумніватися, що найближчим часом ми побачимо посилення і без того тісних зв'язків між Тирасполем і Комратом, минаючи Кишинів.

Цей розділ сфер впливу поширюється на всі сфери життя, включаючи інформаційне поле і громадянські свободи. Те, за що вам нічого не буде в європейській частині Молдови, обернеться в'язницею в її російській зоні.

Економічні межі між зонами будуть прозорі. Те, що за якістю не буде підходити для ЄС, можна буде продати в Росію, тому що для російської зони впливу її ринок буде відкритий. А перекинути товар з однієї зони в іншу — справа техніки, і з цього питання Кишинів, Тирасполь і Комрат вже як-небудь домовляться.

З економічної точки зору такий план для Молдови просто ідеальний. В ньому відчувається рука талановитих професіоналів — Володимира Плахотнюка і його команди, хоча Рогозін і заперечував контакти з ним. Втім, у прямих контактах необхідності і не було. Прем'єр Павло Філіп — цілком і повністю людина Плахотнюка, велика частина міністрів — теж.

А що отримала Росія? Ще раз уважно згадаймо, що говорив Рогозін в Тирасполі. "Військові замовлення" — ось ключове слово.

Нічого складніше болта і гайки, та й то сумнівної якості, придністровська промисловість в нинішньому стані виробити не може. Заводи давно померли і порізані на метал. Те, що ще працює, зношене до межі. Кадрів немає і системи їх підготовки теж немає. На тих заводах, які ще формально не закриті, працюють по 70-100 людей.

Але при цьому Молдова асоційована з ЄС. Ніяких санкцій. Можна ввозити будь-які комплектуючі. І навіть показати інспекторам, як з них що-то там зібрали. І організувати в європейській зоні Молдови зразково-показове виробництво чогось корисного, мирного і високотехнологічного. А 90% комплектуючих гнати в Росію через кишинівський аеропорт, оформивши це як продукцію "придністровського ВПК". За це Росія розплатиться з Молдовою доступом на свій продовольчий ринок, а також тим, що не буде розчленовувати її по кримсько-донбаському сценарію. Росії це і не потрібно. В своїй зоні вона і так пересаджає всіх, хто недостатньо любить Путіна, і організує "русский мир" по повній програмі. А європейська зона буде вітриною для ЄС і хвірткою на Захід в обхід санкцій.

Так, і ще деталь. Обидві російські зони межують з Україною і будуть, як кислота, роз'їдати прилеглу до них Одеську область. Тут немає нічого нового, це відбувається останні 25 років, але тепер буде відбуватися з відома і згоди Кишинева.

Очевидно, Дмитро Рогозін поїхав до Молдови щоб знайти порозуміння. І знайшов його, причому, і в Кишиневі, і в Тирасполі одночасно.