5 серпня 1772 року ( 244 роки тому) в Петербурзі була підписана Австро-пруссько-російська конвенція про першому розділі Речі Посполитої – колись могутньої союзної держави, яка сформувалася в кінці 14-16 століть шляхом об'єднання володінь Польського королівства і Великого князівства Литовського.

Цей документ підтвердив укладені 6 і 19 лютого того ж року двосторонні угоди Росії з Пруссією і Австрією про анексію частини польсько-литовських земель. За підсумками цих угод річ Посполита продовжувала існувати, але її територія істотно зменшилася. Пруссія отримала землі в південній Прибалтиці: Померанію і Західну Пруссію, включали колишні польські воєводства Поморське, Мальборкське і Хелмінське (без вільних міст Гданська і Торуня), а також інші володіння, площею 36 тис. км2 з 580 тис. жителів. Росія зайняла територію Східної Білорусії, Західної Двіни і Дніпра, площею 92 тис. км2, з населенням 1 млн 300 тис. осіб. Австрія анексувала значну ділянку південної Польщі - частина Краківського і Сандомирського воєводств, Освенцимське і Заторське князівства, а також Галичини і Бєльського воєводств - всього 83 тис. км2, з більш ніж 2,5 млн. населенням. За бажанням учасників конвенції її повинен був затвердити польський сейм (парламент). Переговори польського короля Станіслава Августа Понятовського з його колишньою коханою – царицею Катериною II та іншими зацікавленими європейськими монархами не принесли результатів, і сейму довелося підкоритися. У вересні війська Австрії, Пруссії і Росії зайняли анексовані території Речі Посполитої, не зустрівши з боку поляків ніякого військового опору.