Повчальна історія: чому не варто тримати квартиру, маючи бідних родичів. У мене є своя власна квартира, куплена в іпотеку.

Але так вийшло, що померла моя остання бабуся (інша бабуся відписала спадщину на сестру). Ось дістається мені двокімнатна хрущовка, через пів-року я вирішую її продати і купити студію 24 кв. м в новобудові (що-б здавати в подальшому). А гроші віддати батькам, зарплата у мене хороша, автомобіль є, своя квартира хоч і в іпотеку, але є (дурилка я, треба було іпотеку погасити), інформує Ukr.Media.

Провертаю я ці угоди, і студія в новобудові з чорновою обробкою залишається на моїй совісті, зробивши ремонт у даному житлі, наважуюся впустити мешканців, але не тут то було, з'являється троюрідна сестра, і проситься пожити з чоловіком і дитиною, всього на три місяці, поки чоловік на роботу не влаштувався. Я знаючи, що все тимчасове стає постійним запропонував наступну схему: перші два місяці вони живуть безкоштовно, виплачуючи лише комуналку (всього 900 влітку і взимку 2000). Застали вони один місяць з опаленням, за два місяці за всіма платежами накопичилося близько 4500 грн, не така вже маленька сума, але мої родичі не бажали платити.

Якось у вихідний день, я вирішив сходити до своєї студії і поговорити щодо оплати боргів і подальшої оплати квартири: комунальні платежі + 6000 грн особисто мені. В квартирі було чисто і приємно пахло, про свій прихід я нікого не попереджав, це мабуть був єдиний плюс. За чаєм троюрідна сестра почала скаржитись, що чоловік знайти роботу не може і що їй важко одній тягнути всіх трьох. Але я був непохитний три хвилини, і в підсумку погодився дати їм ще один місяць пробного періоду, з умовою, що в поточному місяці будуть погашені всі борги. Борги були погашені на половину, ну ладно, буває.

Приходжу через місяць і заявляю: або платіть, або забирайтеся. Відповідь мене вбила: "Вась, ти ж все одно холостий і живеш один у двокімнатній квартирі, давай ми з ДИТИНОЮ, заїдемо в твою двійку, а ти в студії живи". Навіщо я виділив дітіну великими літерами: вона завжди тиснула на жалість, і говорила, що виганяти з дитиною на вулицю, не можна, і взагалі молодим мамам потрібно допомагати. Коли вийшов крайній термін і борги по комуналці не були погашені, я заявив своїй троюрідній сестрі: або я з поліцією виганяю вас, або у вашу відсутність міняю замки на дверях, через тиждень вони з'їхали, проклинаючи мене у всіх своїх бідах. Чоловік у неї так і не працює до цих пір. Зараз студію знімають дві молоді студентки з місцевого коледжу і платять вчасно.

Так звичайно і буває - з такими родичами і ворогів не потрібно!