Новини України
: Новини у світі

10 місць, покинутих людьми

З різних причин – війни, голод, економічні кризи, зміна клімату, – колись багатолюдні місця, де життя било ключем, стають пустельними і нікому не потрібними.

Вони, як тіні безповоротно минулого, служать нагадуванням про невблаганний перебіг часу і минущості цього, інформує Ukr.Media.

Місто примар Фенду

Засноване більше двох тисяч років тому, це китайське місто-привид лежить на берегах річки Янцзи. Місцеві жителі вважають його притулком диявола і вважають, що тут знаходяться ворота в підземний світ. Першими в цьому місці поселилися два даоських відлюдника - Інь і Ван. Вимовлені разом ці імена по-китайськи означають «Король темряви». В епоху династії Тан (VII- X століття н. е..) Фенду став використовуватися даосистами як місце поховання померлих.

Будівництво Дамби "у трьох ущелин" викликало затоплення міста, на поверхні залишилися лише будови розташовані на пагорбах, зате сюди стало легше добиратися по річці, що збільшило потік туристів. У храмовому комплексі можна побачити безліч барвистих фігур демонів та іншої нечисті. Особливо виділяється величезна статуя «Король примар», занесена в Книгу рекордів Гіннеса як найбільший кам'яний монумент, висічений з одного цільного шматка скелі.

Каяку

Містечко Каяку розташовується неподалік від Таврських гір на південному заході Туреччини.

Ще сто років тому тут жило близько 20000 греків, але з-за греко-турецького політичного протистояння це місце виявилося покинутим.

Місто виникло в XVIII столітті, але сьогодні його будівлі перетворилися на руїни, - будинки, позбавлені дахів, заливаються дощовою водою і обдуваються всіма вітрами. Місцеві жителі з греків, раніше мирно жили пліч-о-пліч зі своїми сусідами-мусульманами, щоб уникнути переслідувань, були змушені переселитися на історичну батьківщину.

Збереглося близько 350 житлових будівель і дві православні церкви. Сьогодні Каяку - це музей під відкритим небом, який включається в популярні туристичні маршрути.

Хмарочос Sathorn Unique

На початку 90-х років минулого століття Таїланд переживав бурхливе економічне зростання, супроводжуваний будівельним бумом, коли буквально на кожному кроці в Бангкоку зводилися будівлі в десятки поверхів. Однак сумно відома азіатська криза 1997 року поклала кінець періоду достатку. Однією з жертв фінансового краху став хмарочос Sathorn Unique, до завершення будівництва якого залишалося лише кілька місяців.

Цей грандіозний 49-поверховий житловий комплекс самотньо височіє біля берега річки Чаопрайя. Входити в нього небезпечно для життя, міжповерхові перекриття занепали і загрожують звалитися від будь-якого необережного руху. Так що милуватися покинутим будинком можна лише ззовні. За минулі роки економічна ситуація в Таїланді виправилася, піднялися нові хмарочоси, але доля Sathorn Unique залишається неясною. А місцеве населення вже прозвало занедбану громадину «будинком-примарою».

Похила площина Ковасни

Румунське містечко Ковасна відігравало роль важливого центру лісового господарства та деревообробної промисловості. У 1890 році мережа залізничних гілок з'єднала місто з іншими населеними пунктами країни.

В рамках залізничної мережі була створена унікальна система доріг, по яких поїзди, навантажені колодами, пересувалися вниз по похилій площині завдяки дії сили тяжіння, одночасно змушуючи підніматися порожні вагони. Подібна блискуче продумана конструкція була реалізована тут вперше у світі, так і зараз існує лише в декількох місцях.

До нещастя, в 1995 році сильний шторм обрушився на цей регіон, знищивши сотні гектарів лісу і завдавши непоправної шкоди підприємствам. Місцеві влади обговорювали з інвесторами плани по реабілітації похилої залізниці як туристичної пам'ятки, але економічна криза, що вибухнула в 2008 році, перешкодив їх реалізації.

Острів Норт-Бразер

Котельня моргу, острів Норт-Бразер, Нью-Йорк.

Цей острів, що лежить неподалік від аеропорту Ла Гуардіа, ніколи не користувався любов'ю нью-йоркців, а зараз і зовсім закинутий. У 1880-1930 роках тут функціонувала лікарня Ріверсайд, в якій лежали хворі з віспою, висипним тифом, проказою. Знаменита Тифозна Мері закінчила тут свої дні. Пізніше, до закриття в 1963 році, будівля використовувалася як центр реабілітації підлітків-наркоманів.

В наші дні острів є природним заповідником. Лікарняний будинок з розбитими вікнами і трухлявим дахом все ще стоїть. У 2008 році Крістофер Пейн, влаштував виставку фотографій, що ілюструють сучасний стан острова.

Тойфельсберг

Так називається радіостанція на території колишнього Західного Берліна. Її призначенням було перехоплення радіосигналів, що виходять з радянської сторони. Пагорб, на вершині якого стоїть це дітище Холодної війни, виник у 1963 році на місці нацистської військової школи, яку після кількох невдалих спроб знести, вирішили завалити уламками будівель, зруйнованих під час бомбардувань столиці Німеччини. Новий пагорб стали називати Чортовою горою.

Після падіння Берлінської стіни потреба в радіостанції відпала, і будова прийшла в запустіння. У будівлі змінилося кілька власників, вуличні художники розмалювали стіни графіті. Подальша доля будівлі не визначена. Виношуються плани по влаштуванню тут розкішного ресторану, готелю і навіть музею шпигунства, проте нічого з цього на сьогоднішній день не отримало реальні обриси. Тому поки місцеві екскурсоводи водять сюди туристів, яким цікаво поглянути на цей релікт минулого.

Плімут

Острів Монтсеррат був відкритий Колумбом під час одного з його плавань до Американського континенту. Із-за діяльності вулкана територія цього невеликого клаптика землі поступово збільшується за рахунок гірських порід, які викидаються з надр землі під час вивержень. Але внаслідок вулканічної активності населення було змушене покинути південну частину.

У 1995 і 1997 роках до цього вважався сплячим вулкан Суфриера-Хіллс мав виверження з такою силою, що сусіднє місто Плімут накрило півтораметровим шаром лави і попелу. Як у римському місті Помпеї, міські вулиці разом з будівлями і транспортом виявилися буквально замурованими в пірокластичних потоках. Більшість жителів були своєчасно евакуйовані і не постраждали, чого не можна сказати про практично повністю знищену туристичну інфраструктуру, відновити яку поки не представляється можливим.

Покинутий замок Міранда

Колись прекрасний замок, побудований в неоготичному стилі, зараз являє собою лише мальовничі руїни. Він був зведений представниками дворянського роду Лидекерке-Бофор у другій половині XIX століття і служив їх родовим гніздом до Другої світової війни, коли цей регіон був окупований німецькими військами.

Після війни до 1980 року в ньому розташовувався літній табір для дітей-сиріт, влаштований бельгійською залізничною компанією, в якої замок знаходився в оренді. Утримання в належному вигляді такого великого за площею комплексу будівель пов'язано з великими витратами, і до 1991 року замок був зовсім закинутий. Руйнувань додала пожежа, після якої власники вивезли з нього все цінне, що збереглося.

На сьогоднішній день тут ніхто не живе, хоча було кілька пропозицій використовувати замок в якості готелю. Господарі Лидекер-Бофори подали офіційне прохання про знесення, так що незабаром, ймовірно, від нього не залишиться й руїн.

Парк «Свята земля», США

В 1958 році в місті Уотербері (штат Коннектикут) деякий Джон Греко влаштував парк на біблійну тематику. Незабаром він придбав велику популярність, його відвідували понад 40000 чоловік щорічно. Тут були відтворені зменшені копії Вифлеєму, Єрусалиму, палацу Ірода, вертепу. З будь-якого куточка можна було побачити 50-футовий хрест з нержавіючої сталі, на каменях, розкиданих по території, можна було прочитати вірші з Біблії.

У 1984 році власник «Святої землі» тимчасово закрив доступ публіці, щоб провести реконструкцію, але через 2 роки помер. А парк так і не розплющив свої ворота для відвідувачів.

Залізничний вокзал в Абхазії

Колись популярне місце відпочинку радянської номенклатури, в тому числі самого Сталіна, що лежить на Чорноморському узбережжі Абхазії сьогодні не відчуває великого напливу туристів. Сліди економічних труднощів помітні всюди, хоча і сьогодні вражає багатством оформлення залізничний вокзал в Сухумі. Стелажі з червоного дерева, витончені мармурові колони, складна художня ліпка на стінах і стелях - все в стані занепаду, але при деякій уяві можна уявити велич нині покинутого будинку.

 

Останні новини
Зараз читають
Схожі новини