Сім'я усиновила хлопчика, а він врятував їх доньку. Історія, яка не залишить вас байдужими, і можливо, змусить по-іншому дивитися на життя.

Якось вранці Ірина під час поїздки на роботу побачила хлопчика років п'яти. Він сидів на лавці з опущеною головою. Підійшовши ближче, дівчина почула, що він щось шепоче про маму. Ірина поцікавилася у хлопчика, як його звуть і де його батьки, інформує Ukr.Media.

Міша сказав, що його мама сказала сидіти на лавочці, і чекати коли вона прийде. Дівчина здивувалася матері, яка залишає маленьку дитину на вулиці. Ірина поспішала на роботу, тому залишила хлопчика одного.

Але ввечері, коли вона йшла додому, побачила, що Міша сидить на тому ж місці. Мама його так і не прийшла. Виявилося, що подібне повторювалося дуже часто. І взагалі, жили вони в крихітній квартирі. Мама Михайлика часто п'є і водить додому якихось дядьків.

Ірина бачила, що Міша голодний. Вона запропонувала нагодувати його булочками. Але хлопчик сказав, що хоче гречку і компот. У найближчій їдальні дівчина купила йому те, що він захотів.

Вдома Ірина розповіла про Мішу своєму чоловікові Миколі, який працював у поліції. Він зміг добитися того, щоб хлопчика забрали у недбайливої матері. Навіть у дитячому будинку Міші було краще. Тут він міг спати на м'якому ліжечку. За довгий час він зміг нормально поїсти і у нього з'явилися іграшки.

Водночас Іра і її чоловік почали збирати документи на всиновлення Міші. Скоро все було готове і у хлопчика з'явилися люблячі батьки. Микола швидко знайшов спільну мову з хлопчиком. Він записав його в секцію бойових мистецтв. Вчив його захищати слабших, бути чесним і благородним. Микола для Міші купив цуценя вівчарки. Дитина була на сьомому небі від щастя.

Незабаром Іра завагітніла. Найбільше радів Міша. Він вже став мріяти про братика чи сестричку. Про те, як буде доглядати і захищати їх. Через дев'ять місяців народилася дівчинка Соня. Міша годував, поїв і навіть купав сестричку.

А ще через рік після народження Соні Міша став героєм. Вчотирьох вони гуляли по парку. Дівчинка вирвалася вперед, коли побачила мильні бульбашки. На малу звідкись збоку накинулася собака. Першим зреагував Міша. Він безстрашно кинувся на порятунок сестрички. Через кілька секунд підбіг і Микола. Він зміг відігнати тварину від хлопчика.

На щастя, Міша відбувся невеликими укусами. Його врятувала куртка і штани. Перше, що запитав хлопчик, коли все закінчилося, чи Соня ціла. З нею було все гаразд, вона відбулася тільки переляком. «Ти справжній чоловік, я пишаюся тобою», - сказав йому Микола, беручи його на руки.