Позитивні і негативні сторони навчання дитини вдома

Очевидні плюси

• Домашнє навчання забезпечує дитині індивідуальний темп. Наприклад, якщо дитина розвинена, її немає необхідності докладно пояснювати те, що вона давно вже зрозуміла. Залежно від здібностей дитини підбирається і ритм занять та методика подачі предмету.
• Вдома викладач може точніше визначити здібності дитини. Якщо вона сильна в математиці, то наголос робиться на точні науки. Крім того, розвиваються додаткові навики: робота з літературою та словником, пошуковими системами в Інтернеті.
• Навчання вдома допомагає дитині швидше визначити, який напрям в майбутньому має перевагу, ким вона хоче стати.

Явні мінуси

• Дитині бракує колективу, де б вона знайомилася з життям, завойовувала лідерство, відчувала конкуренцію.
• Можна виростити "тепличну рослину", абсолютно не пристосовану до спілкування з однолітками і людьми різних соціальних груп. Комунікабельність і інтелект - це не одне і те ж.
• Дитина може звикнути "бути обраною". Потім її буде психологічно важко "падати" з цієї висоти - адаптація до колективу з часом стає набагато болючішою.
• Ізольованість може призвести до надмірної наївності або агресивності, наприклад, домашня дівчинка може завагітніти набагато швидше, ніж будь-яка її ровесниця, або, навпаки, буде зазнавати труднощів у спілкуванні з хлопцями-однолітками.

Якщо ви все - таки зважилися на цей варіант, приготуйтеся до зустрічі з труднощами, особливо складно вибрати хорошого вчителя, інформує Ukr.Media.

Вибір вчителя для навчання дитини

Треба розуміти, що ви будете залишати людину наодинці з дитиною, а також ви повинні бути впевнені, що цей викладач зможе правильно формувати майбутню особистість дитини.

Ви мрієте про те, що вчитель буде тільки хвалити вашого малюка? А даремно! Крім похвал грамотний викладач повинен пояснити вам всі слабкі сторони вашого чада. Ідеальних дітей не буває, саме тому тут так важлива об'єктивність.

Ви сподіваєтеся, що тепер-то ви вже точно позбавлені перевірки домашнього завдання? Марно! Буде незайвим самостійно контролювати знання дитини, наприклад, влаштовувати її постійні тестування.

Врахуйте, що жодна зі сторін "дитина-вчитель" не належна грубіянити один одному або ставитися по-панібратські.

Відносини "дитина-вчитель" повинні бути дуже довірливими. Точно також, як і "вчитель-батьки".

Треба розуміти, що вчитель - не нянька, не куховарка. Це зовсім інша професія. Ні в якому разі не можна допускати, щоб викладач літератури готувала борщ, а вчитель англійської возив дитину на секції.