Ви що-небудь знаєте про цей факт історії?

7 грудня 1941 Японія атакувала військово-морську базу в Перл-Харбор на Гаваях. Після цього США оголосили війну агресору, пише Bored Panda, інформує Ukr.Media.

5 січня 1942 року всі американські військовослужбовці японського походження були звільнені з армії...

... або переведені на підсобні роботи,...

... а 19 лютого 1942 року президент Рузвельт підписав розпорядження про інтернування і депортації 110 тисяч американських японців...

... з усього західного узбережжя Тихого океану, а також уздовж кордону з Мексикою в штаті Арізона.

Примусовій депортації підлягали не тільки етнічні японці, але навіть ті з американських громадян,...

... хто мав серед предків тільки прабабусю або прадіда японської національності.

Тобто у кого була лише 1/16 частина "ворожої" крові.

Приблизно 10 тисяч японців змогли довести свою потрібність воюючій Америці.

В основному це були інженери та кваліфіковані робітники.

Спочатку запропонували японцям депортуватися... самим!

Тобто переселитися до своїх родичів, які проживають у центральних або східних штатах.

Незабаром з'ясувалося, що родичів таких практично ні в кого немає. Тоді на допомогу прийшла держава.

На швидку руку були створені дві мережі таборів для інтернованих японців - охороняються і з колючим дротом.

На збори сім'ям давалося дві доби. За цей час вони мали залагодити всі матеріальні справи...

... і продати свою власність, у тому числі і автомобілі.

Зробити це за такий короткий час було неможливо, і нещасні просто кидали свої будинки і машини.

Японців звозили в табори автобусами і поїздами під охороною.

Треба сказати, що побутові умови там були вельми плачевними.

У таборах всі повнолітні були зобов'язані працювати 40 годин на тиждень.

Людей розміщували в «бараках простої конструкції, вкритих толем, без каналізації і кухонь».

Багато таборів були швидко побудовані цивільними підрядниками в 1942 році за зразком військових бараків,...

... що робило ці табори малопридатними для скупченого сімейного проживання.

В основному японці були зайняті на сільгоспроботах і ремеслах.

У кожному таборі були кінотеатр, лікарня, школа, дитячий садок, Будинок культури...

... загалом, типовий набір соцкультпобуту для невеликого містечка.

Всі табори розташовувалися на віддалених, пустельних територіях далеко від населених пунктів і контролювалися озброєною охороною.

Як пізніше згадували лагерники, адміністрація ставилася до них у більшості випадків нормально.

Були і інциденти: кілька японців були вбиті при спробі втечі - від 7 до 12 осіб за весь час існування таборів.

Порушників порядку могли посадити на кілька діб на гауптвахту.

В американських газетах не раз згадувалося, що «Япошки - це завжди япошки».

"Я не хочу, щоб хто-небудь з них був тут, - говорив ДеУітт, який займався управлінням програми по інтернуванню.

Вони - небезпечний елемент. Немає способів, щоб визначити їхню лояльність...

Немає ніякого значення, чи є вони американськими громадянами - вони все одно японці".

Фраза «сіката га най», що можна приблизно перевести як «нічого не поробиш», стала символом трагедії японського народу,...

... який виявився мимовільним бранцем в руках могутньої і нещадної влади.

Реабілітація японців почалася майже одночасно з депортацією - з жовтня 1942 року.

Лояльним до США японцям поверталася особиста свобода і право вільного поселення: повсюди в США, крім тієї зони, звідки їх депортували.

Тих, кого визнали нелояльними, звозили в особливий табір в Тьюл-Лейку в Каліфорнії, який проіснував до 20 березня 1946 року.

У 1948 році інтернованим японцям була виплачена часткова компенсація за втрату власності - від 20 до 40% від вартості майна.

У 1980 році Конгрес створив спеціальну комісію з вивчення обставин депортації.

Висновок комісії був чіткий: наказ Рузвельта був незаконний.

Комісія рекомендувала виплатити кожному колишньому японцеві $20000 в якості компенсації за незаконне й насильницьке переміщення.

У жовтні 1990 року кожен з них отримав індивідуальний лист від президента Буша-старшого...

... зі словами вибачення і засудження колишнього беззаконня.

А незабаром прийшли і чеки на компенсацію.

27 вересня 1992 року на виплату компенсацій було додатково виділено 400 млн доларів.

Останній табір був закритий у 1946 році.

Індіанці, на чиїх землях розташовувалися «центри переміщення», сподівалися, що споруди відійдуть їм,...

... проте військові зрівняли табори з землею.

Після війни понад 5 тисяч чоловік демонстративно відмовилися від американського громадянства і покинули територію Сполучених Штатів.