Після 10 років перебування з мавпами дівчині вдалося повернутися до нормального життя і навіть створити родину.

У середині 20 століття у Колумбії почалась боротьба за владу, яка переросла у громадянську війну між воєнізованими угрупованнями, злочинними синдикатами і партизанами. З цієї причини багатьом колумбійцям доводилося залишати свої будинки і шукати притулку у джунглях, щоб врятувати свої родини від повстанців, інформує Ukr.Media.

Однією з таких була родина 4-річної Лузмарії. Вони поспіхом тікали до лісу, і дівчинка загубилася. Якийсь час вона блукала у пошуках людей і допомоги, але, не знайшовши ані того, ані іншого, була змушена виживати самостійно. На щастя, у джунглях завжди було вдосталь ягід і фруктів, тому вона легко змогла знайти собі їжу.

Весь цей час за дівчинкою спостерігали мавпи. І коли вони зрозуміли, що вона не є для них небезпечною, підійшли ближче, щоб познайомитися. Від відчаю Лузмарія вирушила разом з компанією приматів.

Згодом вони звикли до дівчинки, а вона, щоб влитися у мавпячий колектив і жити разом, повинна була навчитися деяким навичкам: лазити по деревах, спати на гілках і красти їжу.

Потреба у спілкуванні змусила Лузмарію також намагатися комунікувати з приматами. І виходило це досить успішно. Вона розуміла своїх друзів, спілкуючись з ними жестами та звуками.

Через 10 років дівчинку випадково виявили мисливці, і привезли до міста.

Після цього їй довелося пережити тривалий період адаптації до людського суспільства і багато різних життєвих випробувань. Але, на щастя, Лузмарія змогла повернутися до повноцінного життя і одружитися. А життя з мавпами дало жінці неоціненний досвід виживання, і тепер усі проблеми для неї — дрібниці, які завжди можна вирішити.