Вона забула 20 років свого життя через серйозну недугу.

Пацієнтка прокинулася в лікарняній палаті і вирішила, що стала жертвою викрадення, але лікарі пояснили їй, у чому справа. Виявилося, у жінки стався інсульт, який стер останні 20 років з її пам'яті. Хворій ще пощастило, що вона взагалі залишилася живою, інформує Ukr.Media.

12 лютого 2018 року 39-річна Стіві Картер з англійського графства Норфолк готувалася до початку робочого дня і навіть не думала, що через кілька годин її життя розділитися на до і після. Зібравшись, жінка разом зі своїм колишнім хлопцем сіла в машину.

Однак, завести автомобіль у неї не вийшло — різкий і сильний головний біль скував рухи британки.

"Я просто почала кричати, тому що мені було дуже боляче. Мій колишній хлопець не зрозумів, що відбувається".

Зрозумівши, що щось не так, Стіві повернулася додому і попросила бойфренда викликати швидку допомогу. Приїзду лікарів вона так і не дочекалася — зомліла. Це було останнє, що жінка пам'ятає — оговталася Картер уже в лікарняній палаті.

"Я просто звалилася на землю. Більше нічого не пам'ятаю".

Після того, як жінка прийшла до тями, вона злякалася і вирішила, що її викрали. Картер нічого не пам'ятала і була впевнена, що на дворі 1998 рік. Вона відмовлялася спілкуватися з докторами, які намагалися їй розповісти, що у неї стався інсульт.

"Я думала, що мене викрали і тримають в заручниках. Я й гадки не мала, що взагалі відбувається. Думала, наді мною ставлять експерименти. Я впізнала свою дочку, але кричала на сина: "Ти не мій син, я тебе не знаю".

За словами фахівців, інсульт стер з пам'яті пацієнтки останні 20 років життя. Однак Стіві пощастило, що вона взагалі залишилася жива, тому що лікарі давали лише два відсотки ймовірності, що бідолашна прокинеться. Картер була в невіданні пару тижнів, але завдяки родині до неї частково повернулися спогади.

"Я питала у рідних одне і те ж знову і знову. Моя сім'я була дуже терплячою і постійно відповідала на мої запитання".

Жінка провела три місяці, займаючись фізіотерапією, щоб знову навчитися ходити, говорити і читати. Правда, навіть через два роки після трагічного випадку її стан залишає бажати кращого. Вона все ще не може повернутися до роботи, страждає нападами слабкості, що поставили хрест на кар'єрі, та паралельно відновлює пам'ять.

Утім, Стіві все-таки вдалося знайти заняття до душі. Вона вирішила стати волонтером і тепер підвищує обізнаність людей про інсульт, його профілактику та наслідки.

"Коли люди думають про інсульт, вони асоціюють його з літніми людьми. До того, як це сталося зі мною, я теж так думала. Але молоді люди теж можуть потрапити в групу ризику, як показує практика", — попереджає жінка.