Батько з сином змушені були плакати і все тому, що через 40 років змогли нарешті зустрітися. Це були сльози щастя.

Два найближчих родичі — батько і син — не бачили один одного понад 40 років, але життя розставило все по своїх місцях. Тепер їх узи не зламати, а дякувати за це потрібно Facebook, інформує Ukr.Media.

Часом обставини роз'єднують найближчих людей на роки і навіть десятиліття. Коли здається, що шансів на возз'єднання вже немає, з'являється той самий непомітний вогник надії.

Відвідувачі аеропорту Harrisburg International у Пенсільванії стали свідками зворушливого возз'єднання близьких родичів, які не бачилися 48 років

Житель американського Нортамберленда Білл Патрік-старший зізнався журналістам, що востаннє бачив свого сина Білла Патріка-молодшого, коли тому було лише п'ять років.

"Наступного дня після Великодня мати пішла разом зі мною і двома моїми сестрами. Думаю, це був 1973 рік. Про батька я знав тільки те, що зазначалося у моєму свідоцтві про народження", — розповів Білл-молодший.

Возз'єднатися чоловікам допомогла одна з родичок. Старий і його родина давно намагалися знайти зниклих дітей. Однак лише через п'ять десятиліть сестрі Патріка-старшого вдалося виявити профіль його сина у Фейсбуці.

Батько з сином змушені були плакати і все тому, що через 40 років змогли нарешті зустрітися. Це були сльози щастя.

Завдяки жінці чоловіки змогли зв'язатися один з одним і вибрати дату та місце своєї першої зустрічі.

"Сестра шукала (дітей). Та й мій брат теж шукав, коли був живий", — зізнався Білл-старший.

Возз'єднання виявилося дуже значущою і емоційною подією у житті двох чоловіків.

"Відчуття, немов загублена частина пазла нарешті встала на своє місце", — поділився враженнями Білл-молодший.

Двоє дорослих плакали як маленькі діти і не могли припинити обійматися.

Після тривалої розмови родичі зрозуміли, що у них дуже багато спільного. Білл-молодший розповів своєму батькові, що той тепер не лише дідусь чотирьох онуків, а й прадідусь п'ятьох праонуків. Адже у чоловіка була теж власна родина.

Батько з сином змушені були плакати і все тому, що через 40 років змогли нарешті зустрітися. Це були сльози щастя.

Тепер батько і син не припиняють спілкування та переписуються практично щодня.