Я все життя боявся зради і ось це сталося, а ще і як. Про такі речі важко думати.

В молодості мені завжди здавалося, що якщо мене зрадить дружина, то я з нею і чоловіком, з яким вона зраджувала, зроблю щось страшне. Однак реальне життя ж завжди виявляється трішки далі наших планів і фантазій. І зараз мені відомо, що вона зрадила мене з моїм же братом. Я злий на кожного з них, проте чомусь не можу і не хочу шкодити нікому. Єдине, що мені хочеться, це припинити з ними спілкування і усвідомити подію. Адже я досі не можу нормально визнати те, що нещодавно сталося, інформує Ukr.Media.

Більш того, мені важко повірити в зраду від власного брата. Ніколи у мене не було думок про те, що зрада буде саме від нього. Адже скільки себе пам'ятаю, то ми завжди були один за одного. У нас навіть думки не було про те, щоб підставити один одного. Я вже не кажу про нібито "дружні" підколи, які також повністю були виключені, через те, що рости доводилося в не найсприятливішій обстановці. А ось зараз я розумію, що весь час він спав з моєю дружиною. І та клялася мені у вірності, і я думав що все буде в майбутньому добре, а на ділі виявилося ось так.

Друзі кажуть, що мені все-таки варто було б їх провчити, але хіба це того варто? Так, вони вчинили жахливо, але я не вважаю себе таким же. Навіть попри зраду, я розумію що ніколи не буду чинити з ними так. Може бути це просто честь, а може бути звичайний страх і бездіяльність. Сказати напевно, швидше за все, неможливо.

Жахливо в цьому ще й те, що легше мені не стає. Кожен день все гірше і гірше, чому я навіть став подумувати про похід до психотерапевта, бо залишати це на волю випадку не можна. Адже люди всяке витворяють, коли їх зраджують, і поповнювати чергову річну статистику мені не дуже хочеться.

Частково я розумію, що мені ще пощастило, адже у нас з нею не було дітей. В іншому разі ситуація б прийняла зовсім інший поворот. Довелося б їх ділити, пояснюватися і так далі. А так нам достатньо розійтися і забрати речі. Розумію, що виглядаю зараз як людина, яка намагається знайти розраду хоча б в чомусь, але і правда так. Адже не можна ж просто продовжити жити так, як раніше. Людське життя було б занадто простим, будь це так.

Загалом, я ще подумаю як з цим впоратися і швидше за все знайду рішення, як зазвичай, але спілкування з братом і дружиною мені однозначно доведеться припинити. Сумніваюся, що коли-небудь зможу пробачити її або його. Про такі речі важко забути, і немає ніякої гарантії того, що це не повториться.