Навіщо в Німеччині встановлюють автобусні зупинки, з яких неможливо поїхати?

Ті, хто бував у Німеччині, знають, що там існують автобусні зупинки, з яких неможливо поїхати. І це не покинуті зупинки, їх встановлюють спеціально.

Такі зупинки завжди обладнані належним чином, позначені відповідним знаком, мають лавочку, навіс і навіть фальшивим розкладом руху, що робить їх максимально схожими на справжні.

В Німеччині їх називають "fiktive Bushaltestellen" або "Scheinbushaltestellen". Хоча це не суто німецький феномен, подібні рішення, роблять й в інших країнах (наприклад, Великобританії, Нідерландах).

І багато людей може не розуміти мети таких споруд, сприймаючи їх як дивацтво.

Отже, розповідаємо, навіщо вони потрібні.

Важливою деталлю є те, що ці зупинки майже завжди розташовані в безпосередній близькості біля будинків престарілих, психоневрологічних диспансерів, лікарень, реабілітаційних центрів. Іноді у внутрішньому дворі, цих установ.

Таким чином окремі заклади намагаються піклуватися про літніх людей, які страждають на деменцію, хворобу Альцгеймера та інші ментальні порушення.

Побачивши зупинку, людина з порушеннями, яка загубилася, може вирішити почекати автобус. Це дає співробітникам закладу можливість знайти її і повернути під нагляд медиків та рідних.

Психологічний механізм полягає в тому, що багато людей з деменцією зберігають пам'ять про рутину та соціальні норми з минулого. Чекання автобуса є знайомим і соціально прийнятним способом вирішити проблему "зникнення" або бажання "піти додому". Зупинка стає "точкою збору" або "безпечною зоною", де людина почувається зобов'язаною залишатися. Це також знижує рівень тривоги та паніки, оскільки людина відчуває, що вона "контролює" ситуацію, чекаючи на транспорт.