Південна Корея — країна далека і для нас доволі екзотична. Особливості східної культури та менталітету відбиваються на багатьох аспектах життя і формують своєрідні патерни поведінки, які нам, людям із західного світу, здаються незвичними й навіть дивними.
Коли я приїжджаю в нову країну, особливо із зовсім іншою культурою, мені завжди цікаво спостерігати за людьми та їхніми звичками, за тим, як організоване життя, за тим, як проявляються національні особливості. Декількома спостереженнями з Південної Кореї я і хотіла б поділитися з вами.
Чай — рідкість
Східноазійський регіон зазвичай асоціюється з традиціями чаювання. Усі ми знаємо про особливу чайну культуру Японії чи Китаю. І хоча в Південній Кореї також існує своя багата чайна традиція, на перший погляд може здатися, що чай тут не шанують. Просто в сучасному ритмі життя він помітно поступився першістю каві. До того ж під словом "чай" там часто мають на увазі не лише класичний зелений чай, а й найрізноманітніші напої з трав, фруктів чи коренів.
Натомість кава останнім часом має в Південній Кореї шалену популярність. Кав'ярень у великих корейських містах уже чи не більше, ніж ресторанів і крамниць з їжею.
Коли кава вперше з'явилася в Кореї, люди пили її, як міцний алкоголь. Її подавали в маленьких склянках і випивали одним духом.
Замість ножів ножиці
Якщо ви зайдете до будь-якого ресторану в Кореї, то, найімовірніше, вас не здивує, що виделок там не знайдеш — про те, що корейці їдять паличками, відомо всім.
Але побачити в шухляді зі столовим приладдям ножиці — це вже щось нове.
У Південній Кореї ножиці використовують, щоб, наприклад, нарізати м'ясо, порізати великі шматки овочів або подрібнити локшину.
Не заведено давати чайові
Якщо ви не помітили в закладі баночки для чайових — давати їх не потрібно!
Корея, як і Японія, — одна з небагатьох країн, де залишати чайові не заведено. Ба більше, на вас можуть навіть образитися, якщо ви спробуєте це зробити. Таку спробу можуть розцінити як неповагу.
У Південній Кореї вважають, що ви і так заплатили за їжу й сервіс, тож не потрібно щось оплачувати додатково. А якщо хочеться подякувати персоналу закладу, то найкраща подяка — шанобливе ставлення й дотримання правил етикету. Скажіть "дякую", злегка вклонившись, передайте картку для оплати двома руками — і цього буде цілком достатньо.
Культ краси
Якщо ви дивилися корейські фільми/серіали або знайомі з тим, як виглядають кумири молоді з корейських музичних гуртів, певне, звертали увагу на лялькові обличчя акторів і співаків. Іноді, дивлячись на них, здається, що всі корейці виграли в генетичну лотерею.
Насправді в Кореї настільки великий культ краси, який значною мірою і задають ці медійні обличчя, що похід до пластичного хірурга зрівнявся з походом до стоматолога — це така ж, можна сказати, гігієнічна необхідність. Гуляючи районом Каннам у Сеулі, фінансовому та діловому центрі міста, практично на кожному кроці натрапляєш на салони, що пропонують послуги з блефаропластики чи ринопластики.
Таке повсюдне прагнення бути красивими сприяє й розвитку косметичної галузі. Недарма зараз корейська косметика, і доглядова, і декоративна, вважається однією з найкращих у світі.
До речі, декоративною косметикою в Кореї користуються не лише жінки, а й чоловіки. На вулицях і в метро нерідко можна зустріти юнаків з тональним кремом на обличчі та підведеними очима.
Дорогі фрукти
Коли я вперше потрапила до корейського супермаркету, мені впало в око, що багато фруктів упаковані по одній-дві штуки. Наприклад, яблука — усі добірні, гарні й кожне в індивідуальному пакуванні. Побачивши ціну, я зрозуміла, з чим це пов'язано. Кожне яблуко коштує близько 3 доларів. За 1 штуку!
Тому фрукти в подарунок у Кореї — цілком звична річ.
На вулицях не видно дітей
Гуляючи вулицями Сеула, особливо в його ділових центральних районах, я впіймала себе на думці, що є якась дивина, але спочатку не могла чітко сформулювати, у чому річ. Потім раптом осяяло: на вулицях напрочуд мало дітей.
Пояснюється це дуже просто: корейські діти неймовірно перевантажені навчанням. Їхній день розписаний буквально по хвилинах: школа, а після неї численні додаткові заняття в академіях "хагвон", які можуть тривати допізна. Через такий щільний графік у будні побачити дітей, що безтурботно граються на вулиці, — справжня рідкість. Освіта — запорука майбутнього успішного життя, тому всі сили й час віддаються навчанню.
Пари в однаковому одязі
Гортаючи соціальні мережі, часто натрапляєш на сімейні поставні фотографії, де всі члени родини одягнені в однакове вбрання — так званий family look.
А в Кореї пари без жодних постановок одягаються абсолютно однаково, щоб підкреслити свою закоханість і прив'язаність.
Собаки як діти
Побачити в Південній Кореї великого собаку — така ж рідкість, як і дітей, що бігають вулицями.
Усю свою любов корейці віддають маленьким іграшковим песикам. З ними поводяться як з маленькими дітьми: одягають у гарне вбрання, безперервно сюсюкають і возять містом у дизайнерських візочках.
Любов до ультракоротких спідниць
Якби повз наших бабусь на лавках під під'їздами пройшла молода кореянка, у них була б жвава тема для розмов. Усе тому, що молоденькі дівчата в Південній Кореї полюбляють не просто короткі, а ультракороткі спідниці.
При цьому в самій Кореї суспільство таке вбрання сприймає цілком спокійно.
Більше двох осіб — шикуйся в чергу
Чи чекаєш на потяг у метро, чи стоїш на автобусній зупинці, чи очікуєш, поки звільниться місце в популярному ресторані — усюди, де є хоча б кілька людей, корейці вишиковуються в акуратні черги.
