Читаю я іноді про всі ці тренди біохакінгу, фільтровану воду, мікробіом та ідеальний рівень pH шкіри, а потім згадую іранця Аму Хаджі. Чоловік із села Дежгах не приймав душ десь 65 років. Просто ще в молодості вирішив, що вода і мило принесуть йому хвороби. Звучить як чисте божевілля, але є один нюанс: він дожив до 94 років.

Цей дід не просто уникав ванної кімнати. Його щоденна рутина змусила б будь-якого гастроентеролога звільнитися за власним бажанням. Хаджі харчувався мертвячиною з узбіч, а головним делікатесом вважав гнилого дикобраза. Запивав усе це водою з іржавої масляної каністри. Коли закінчувалися звичайні сигарети (які він любив курити одразу по кілька штук), він не страждав без нікотину. Старий набивав металеву трубку висушеним лайном тварин і спокійно димів далі.

Жив він у ямі, схожій на землянку. На зиму перебирався в цегляну халабуду, яку йому зліпили стурбовані сусіди. Вони ж його сприймали як мисцевого безхатька і періодично підкидали тютюн.

Що з його здоров’ям? Це найцікавіше. За кілька років до смерті його обстежила група медиків. Вони явно очікували знайти там інкубатор смертельних інфекцій, але виявили лише безсимптомний трихінельоз. Імунна система Хаджі виявилася міцнішою за залізобетон. Жодних серйозних патологій. Організм просто адаптувався.

Звісно, місцевим цей ароматний сусідський перформанс постійно муляв очі. Влітку 2022 року вони таки дотисли діда і вмовили його помитися. Після понад півстоліття ухиляння від води Хаджі таки пустили під душ.

А 23 жовтня 2022 року його не стало.

Любителі містики люблять розповідати казки: мовляв, дід змив із себе «захисний шар бруду», одразу почав задихатися, хрипіти й магічним чином втратив життєві сили. Це повна маячня. Чоловікові стукнуло 94 роки. У такому віці люди вмирають від природних причин, а не від того, що на них раптом потрапив шматок мила.

Смерть від старості за пару місяців після душу — це просто іронічний збіг, з якого роздули трагедію. Іранські лікарі тоді констатували, що чоловік помер від природних причин, пов’язаних із похилим віком.

Він пішов тихо, залишивши після себе інтерв’ю виданню Tehran Times, яке дав ще у 2014-му, та один беззаперечний факт. Іноді можна 60 років їсти сміття, спати в ямі і мати здоров’я, якому позаздрить більшість відвідувачів дорогих приватних клінік.