Пращурами всіх порід домашніх собак були вовки, проте залишалося невідомо де та як відбувалося приручення цих диких тварин. Згідно з ранніми генетичними дослідженнями, одомашнення вовка було одноразовою подією, але з'ясувати, сталося воно в Східній чи Центральній Азії, науковцям не вдалося.
Генетичні аналізи 4,800-річної ірландської собаки та 59 решток інших стародавніх собак дали можливість припустити, що люди приручили цих тварин в Європі та Східній Азії ще задовго до появи сільського господарства. За результатами дослідження, порода однієї групи чотириногих, а саме східноазійські собаки, пішла від своїх диких побратимів через кілька тисячоліть після першого одомашнення. Після цього вони, ймовірно, мігрували разом з людьми в Європу, де частково замінили своїх родичів, які вже жили там.
