Шантель Грант з чоловіком живуть у приватному будинку в штаті Міннесота (США). По сусідству з ними живе дуже багато диких качок. Настільки багато, що, якщо подружжя забувають закрити задні двері, то дуже скоро виявляють у будинку представників пернатої братії, інформує Ukr.Media.
Шантель дуже любить цих пташок і вже стала неофіційною рятівницею качок в своєму районі. А все тому, що як тільки з ким-небудь з них трапляється біда, жінка одразу поспішає на допомогу. Качки постійно десь застряють, і Шантель допомагає їм вибратися, а потім їздить по окрузі в пошуках зграї і випускає врятованого птаха на волю.
Як-то раз поруч з будинком подружжя Грант одна птаха навіть знесла кілька яєць. Мати сумлінно висиджувала їх, і через деякий час пташенята почали вилуплюватися.
Шантель схвильовано стежила за появою нового життя. Але одного разу вона повернулася додому і не побачила на колишньому місці ні качки, ні її дітей. У гнізді залишилося всього одне яйце. Ймовірно маму хтось злякав, і вона вирішила за краще зберегти більшу частину свого потомства.
Жінка об'їздила всю округу в пошуках сім'ї, але жодного так і не знайшла. А тим часом з яйця вилупився маленький пташеня.
Шантель подзвонила в кілька центрів з охорони дикої природи. Але від усіх отримала одну відповідь: оскільки качка - це інвазійний вид птахів, то її доведеться приспати. Просто неймовірно!
Місіс Грант ніяк не могла допустити такого кінця для каченяти, і разом з чоловіком вони вирішили виростити його самостійно.
Незвичайний вихованець отримав прізвисько Петунія. Зараз це вже велика качка. У неї є своя спальня з написом на дверях: «Обережно, качка-охоронець!». Птиці дозволено переміщатися по всьому будинку, як на лапах, так і на крилах. Вона обожнює купатися і обніматися зі своїми господарями.
А ще в будинку живуть два папуги-ари, які ненавидять один одного, але обожнюють Петунію.
Іноді Шантель навіть бере Петунію з собою на роботу в юридичну фірму, що доставляє усім її колегам велике задоволення.
Якщо ж жінка не має можливості піти з качкою, то та залишається вдома і терпляче чекає улюблену господиню. Зате, коли вона повертається, починається ціла вистава.
Петунія всім виглядом показує, як чекала своїх господарів і як скучила. Вона інтенсивно махає хвостом, киває, клацає дзьобом і улюлюкає. Таке можна побачити, мабуть, тільки у виконанні собаки.
Шантель каже, що хоч це і не звичайний домашній вихованець, вони не уявляють свого життя без Петунії.
