В наші дні пекінес - одна з найпопулярніших декоративних порід собак. А колись ця маленька собачка вважалася священною, і тримати її могли виключно китайський імператор і його оточення. Вважалося, що пекінеси - нащадки левів, маленькі духи-охоронці імператорського двору, розведення їх вважалося великим таємним мистецтвом, яке формувалося протягом 2000 років, інформує Ukr.Media.
Ні прості жителі Китаю, ні тим більше іноземці не могли володіти цими палацовими тваринами; пекінеси не покидали стін Забороненого міста і резиденцій, а злодієві, який посягне руку на охоронця імператора, загрожувала смертна кара. Зовнішній світ знав про них лише за зображеннями на гравюрах, порцелянових статуетках і за різними легендами.
Лише коли європейці в кінці Другої Опіумної війни в 1860 році заволоділи Літнім палацом в Пекіні, їм в руки вперше потрапили ці маленькі довгошерсті собачки. Звідси і пішла звична для нас назва, яка в перекладі з англійської означає «пекінський».
Один з перших європейських пекінесів був подарунком британській королеві Вікторії, через 30 років ця порода вперше брала участь у європейській виставці собак, а в 1909 році в США відкрився перший клуб любителів пекінеса.
Характер собаки пекінес
Пекінеси часто нагадують власникам про своє царське походження. Вони володіють незалежним характером, люблять вимагати уваги до себе, можуть бути вперті, не терплять безцеремонного поводження. Разом з цим, пекінеси відважні, абсолютно віддані своїм господарям, не виділяючи нікого окремо з членів сім'ї, охайні, не подають голос без причини і не мають потреби в довгих прогулянках.
Зовнішність породи
Пекінес - маленька, довгошерста собачка з короткими лапами і щільним корпусом. Стандартний ріст - до 25 см висоти, вага - від 3,5 до 4,4 кг, але можуть зустрічатися екземпляри до 8 кг.
Пекінес відомий своєю схожістю з левом: у нього широка морда, короткий ніс, поперечна складка на переніссі, досить велика нижня щелепа. Очі широко розставлені, трохи витрішкуваті, як буває у багатьох маленьких порід, великі і темні. Широкі висячі вуха звужуються донизу, хвіст загнутий до спини з невеликим ухилом.
Шерсть довга, пряма, що покриває всі частини тіла - особливого догляду потребують вуха, хвіст і лапки. Найпоширеніше забарвлення пекінесів - руде, але допускаються й інші кольори, крім білого і темно-каштанового. На мордочці зазвичай присутня характерна чорна «маска».
Довга густа шерсть пекінеса - безсумнівно, його головна прикмета і краса. Для того щоб вона завжди виглядала чудово, необхідно доглядати за нею. Часте миття необов'язкове, але після кожної прогулянки потрібно причісувати свого вихованця, намагаючись діяти делікатно. Акуратне розчісування щіткою, як масаж, сприяє поліпшенню кровообігу у собаки.
Захворювання пекінеса
Як у багатьох декоративних собак, у пекінеса, на жаль, зустрічається ряд вроджених захворювань і схильностей, характерних для цієї породи.
Наприклад, у деяких цуценят буває гідроцефалія - збільшення шлуночків мозку внаслідок порушення нормальної циркуляції ліквору. Ця вроджена недуга вражає багато карликових пород собак, що призводить до здавлення мозкових тканин, агресії, судом і вимагає оперативного втручання. Деякі спадкові захворювання пекінесів пов'язані з органами зору - наприклад, ерозія рогівки або вивих очного яблука. Ще однією патологією може стати міокардіопатія.
Також для пекінесів необхідно ретельно підбирати харчування, адже представники цієї породи мають підвищену схильність до сечокам'яної хвороби і появі шкірних запалень. Слід уникати копченостей, кондитерських виробів (особливо це стосується шоколаду), картоплі, здоби, спецій і надмірно жирних продуктів. М'ясо краще давати трохи проварене і порізане - у маленьких собак у нормі ікла злегка недорозвинені порівняно з більш великими породами.
Як у такс, коргі та інших коротколапих вихованців, у пекінесів можуть виникати проблеми з хребтом, так як на нього чиниться велике навантаження. Нерідко це закінчується повним знерухомленням задніх кінцівок внаслідок випадання міжхребцевого диска в літньому віці. У молодих представників породи може відбуватися вивих колінної чашечки - зовні це проявляється як кульгавість.
Пологи у пекінесів теж потребують особливої уваги. Щенята можуть бути занадто великими, і в такому випадку неминучі ускладнення. Існує ймовірність, що знадобиться кесарів розтин в умовах ветеринарної клініки.
І навіть незважаючи на всі ці складності, пекінес залишається однією з найпопулярніших декоративних порід.
