Вчені: існує механізм, який допомагає деяким тваринам відновлювати втрачені частини тіла. До такого висновку прийшла група американських вчених після проведеного ними дослідження.

У організмах деяких живих істот присутні спеціальні «перемикачі» ДНК, які здійснюють контроль над генами, що відповідають за регенерацію клітин тіла. До такого висновку прийшла група американських вчених після проведеного ними дослідження, інформує Ukr.Media.

Давно відомо, що цілий ряд тварин мають здатність до регенерації. Зокрема, актинії можуть відновлювати пошкоджені тканини навіть після розрізання навпіл, саламандри відрощують задні кінцівки, а гекони, скидають хвости при небезпеці і формують нові всього за кілька місяців. В чому саме полягає секрет такого феномену, досі залишалося таємницею. Тепер же група американських вчених близька до її розгадки.

Фахівці з Гарвардського університету уважно вивчили особливості будови та процесів життєдіяльності трисмугових пантерних черв'яків. Результати показали, що певна ділянка їх молекули ДНК контролює активацію «головного керуючого гена», що отримало назву ранньої реакції зростання (EGR), яка діє на зразок перемикача, запускаючи процес регенерації, тобто відновлення пошкоджених ділянок тіла. Так, під час відновлення тіла черв'яків щільно складена і ущільнена ДНК в їх клітинах починає розгортатися, дозволяючи оживати новим областям.

«Ми змогли зменшити активність цього гену і встановили, що при його відсутності нічого не відбувається, - зазначає професор Гарвардського університету Мансі Шрівастава. - Тварини просто не можуть регенерувати, оскільки всі ці гени не включаються, а інші перемикачі також не працюють». Експерти підкреслюють, що в цілому їм вдалося виявити 18 тис. таких ділянок, які відповідають за регенерацію тіла.

Дослідники стверджують, що молекула ДНК людини також містить ген EGR, однак поки регенерація тіла на клітинному рівні людям недоступна. За словами Шрівастави, це пов'язано з тим, що даний ген є всього лише перемикачем. Для запуску процесу відновлення організму потрібні додаткові гени, механізм дії яких у людини сильно відрізняється від процесів, що відбуваються у черв'яків.