Симптоми сказу у домашніх тварин: як уберегтися

Сказ — одне з найнебезпечніших захворювань. А чи можна виявити його? Так, існують деякі характерні ознаки, знаючи які ви зможете допомогти вихованцеві і убезпечити себе і рідних, інформує Ukr.Media.

Що таке сказ

Сказ є однією з найбільш небезпечних інфекційних хвороб, які уражають практично всіх теплокровних, зокрема і людину. Але особливо часто вона діагностується у диких тварин, наприклад, вовків, дрібних польових гризунів, лисів, кажанів, єнотів і так далі. Але й домашні вихованці також можуть піддаватися такому захворюванню.

Збудником сказу є вірус, що відноситься до групи рабдовірусів і містить РНК. Він зустрічається у так званій «дикій», тобто природній формі, а також штучних, отриманих в лабораторних умовах. І він неймовірно активний. Так, при заморожуванні такий вірус не гине, а як би консервується, тобто продовжує залишатися небезпечним протягом тривалого періоду, досягає одного-двох років.

Загибель настає при нагріванні до 70-100 градусів. У тілах загиблих тварин вірус продовжує бути життєздатним приблизно два тижні, тобто зараження на даному етапі залишається можливим. Вплив агресивних, дезінфікуючих та хімічних складів також не допомагає знищити збудника.

Як передається захворювання

Вірус передається від інфікованої істоти до здорової тварини або людини. Основний шлях передачі — це укус, під час якого слина потрапляє через шкірні покриви в м'які тканини і кров. Але також можна заразитися через слину, яка випадково опинилася на тілі в ділянці з порушеною цілісністю шкіри, тобто на місці подряпини, садна чи рани. Що стосується вихованця, то він може заразитися, з'ївши хворого дрібного гризуна, наприклад, щура.

Як починається розвиток захворювання

Вірус, що потрапив в організм тварини, починає поширюватися по нервових волокнах. Далі він потрапляє у спинний і головний мозок і починає знищувати клітини. Пізніше збудники проникають і в інші тканини і рідини організму, зокрема і в слину, яка є основним резервуаром, тобто місцем розмноження і накопичення збудників сказу.

Тривалість інкубаційного періоду залежить від декількох чинників, серед яких імунітет тварини, а також місце проникнення вірусу в організм. Так, чим ближчий укус до голови, тим стрімкіше захворювання буде розвиватися і, відповідно, проявить себе найближчим часом. Зазвичай від моменту зараження до перших ознак проходить близько двох-трьох тижнів, але інкубаційний період може тривати набагато довше — до декількох місяців. Причому до потрапляння вірусу в слину заражена тварина вважається носієм, але заразною не є (але визначити наявність збудників рідини вкрай непросто).

Прояви

Сказ у собак і кішок розпізнати непросто, адже він може впливати на стан і поведінку тварин по-різному. Крім того, симптоми залежать від форми захворювання, і кожна з них буде розглянута нижче разом з характерними ознаками.

Буйна форма

Як проявляється буйна форма сказу, яка, до речі, є найбільш поширеною? Ось основні симптоми:

• Перша стадія — продромальна. На даному етапі вихованець може бути або надто ласкавим і грайливими або ж, навпаки, настороженим, меланхолійним, сумним, підозрілим. Місце укусу може турбувати тварину, воно буде чесатися. Також відзначаються зміни апетиту: іноді він зникає, а іноді виникає тяга до предметів, не призначених для вживання в їжу. Можуть з'являтися посилене слиновиділення, порушення травлення. Така стадія зазвичай триває до чотирьох днів.
• Далі настає друга стадія — маніакальна. Тварина стає дуже агресивною і легко збудливою, вона кидається на господарів і нікого до себе не підпускає, гризе навколишні предмети або навіть себе. Слинотеча помітно посилюються, слина буквально ллється з пащі. Тварина гостро реагує на світло і звуки. Також можуть відмічатись підвищення температури тіла, конвульсивні напади, спазми окремих м'язів. Це зазвичай триває три-п'ять днів.
• Остання стадія — паралітична. Тварина вкрай виснажена, вона практично перестає рухатися через параліч м'язів. Після ураження дихальної системи наступає загибель.

Тиха форма

Тиха або паралітична форма сказу характеризується відсутністю порушення. Вихованець може стати млявим, апатичним, не реагувати на зовнішні подразники. Апетит може погіршуватися. Параліч розвивається досить швидко, тому в даній формі захворювання протікає всього кілька днів.

Атипова форма

Атипові форми стали зустрічатися все частіше. При такому незвичайному розвитку діагностувати хворобу навіть при наявності ознак складно, оскільки вони не характерні для сказу. Можуть спостерігатися симптоми інтоксикації, порушення травлення, загального нездужання, іноді тварина поводиться агресивно. Але в даному випадку можуть відмічатися тимчасові і уявні ремісії, тобто характерний хронічний і хвилеподібний перебіг, що триває до кількох місяців. Але потім, напевно, настане параліч, в результаті якого тварина загине.

Чим загрожує сказ

Чим небезпечний сказ? Оскільки захворювання вражає тканини мозку і викликає параліч, то в більшості випадків воно викликає загибель, тобто прогнози вкрай невтішні. Якщо сказом заразиться людина, то її неможливо буде врятувати, адже летальність досягає 99,99% (відомий лише один випадок лікування, але він не вивчений). Тому якщо у зараженого з'явилися перші ознаки хвороби, то можна сказати, що він приречений. Але якщо звернутися до фахівця відразу після укусу, то він призначить щеплення, яке почне діяти і знищить збудників, які ще не встигли дістатися до мозку.

На жаль, специфічне лікування досі не розроблене. Іншими словами, препаратів, здатних знищити вірус, не існує.

Як уберегти вихованця

Єдиний спосіб захистити тварину від сказу — це грамотна і своєчасна профілактика. І основним заходом є вакцинація, яку в ідеалі повинні пройти всі свійські тварини. Існує декілька вакцин, серед них є як вітчизняні і безкоштовні, так і імпортні і досить дорогі. Але всі вони однаково ефективні, хоча можуть по-різному переноситися.

Вакцина вводиться найчастіше в ранньому віці — приблизно в три місяці або після зміни всіх зубів. Але щеплення не варто робити ослабленим, які перенесли тяжке захворювання або вагітним тваринам, адже навіть інактивований вірус може вплинути на імунітет і викликати несподівану реакцію. А за два тижні до вакцинації слід в профілактичних цілях дати вихованцеві антигельмінтний препарат.

Тепер ви зможете вчасно запідозрити сказ, а також зробити все, щоб захистити від такого вкрай небезпечного захворювання вихованця, рідних і себе.