Багато років жінці вдавалося приховувати майже повну сліпоту. А допомагав їй у цьому відмінний нюх

Англійка у дитинстві зіштовхнулася з кепкуванням однокласників через окуляри і вирішила назавжди приховати цю недугу від оточуючих. Більше 35 років сліпа жінка вдавала з себе зрячу, і навіть члени родини не знали про незвичайну таємницю. А допомогла у цьому кмітливість, і вона 9999 рівня, інформує Ukr.Media.

Зена Купер з англійського Південного Уельсу народилася з синдромом Марфана. Це генетичне захворювання сполучної тканини організму, яке може вражати серце, легені, кістки, суглоби і очі.

Зазвичай синдром Марфана впливає на здатність бачити у шести з десяти людей з цим захворюванням, і Зена потрапила до їх числа. Про свою недугу 42-річна жінка дізналася, коли їй було чотири роки: після огляду у офтальмолога лікар призначив дитині додаткове дослідження, після якого усе встало на свої місця.

З часом зір дівчинки погіршувався, а виконувати повсякденні справи ставало все складніше: так, Зена могла кілька разів на день падати на рівному місці і не помічати предмети, які лежали поруч із нею. Життя ставало нестерпним, і дитина погодилася на окуляри.

Але її однокласники були не в змозі зрозуміти серйозність ситуації і стали дражнити дівчинку.

"Мої окуляри були такими великими і товстими, що однокласники називали мене "потрійним склінням" і постійно знущалися. Чесно, це було просто жахливо."

Це змусило Зену майже відразу відмовитися від ідеї носити окуляри, і вона прикинулася, що зір повернувся до неї. Між глузуванням однолітків і спокійним життям дівчинка вибрала другий варіант.

Їй довелося навчитися поводитись так, ніби нічого не відбувається. Правда, Зені доводилося дуже низько нахилятися до підручників, щоб розглянути літери, але однолітки не звертали на це уваги. З часом у дівчинки виробилися свої методи відчуття навколишнього світу, і впоратися з труднощами їй допоміг запах.

"Я впізнавала людей за їх запахом. Бабуся пахла кавою і цигарками. Однокласники теж пахли по-різному, від мами відчувався особливий аромат. Це було перше, з чого я почала."

Нюх Зени виявився настільки сильним, що довгий час ніхто й гадки не мав, що вона практично сліпа. Навіть коли у дівчини з'явився чоловік, а згодом і діти, ніхто не дізнався про її таємницю.

"Я вигадувала різні способи приховувати свою недугу. Я чітко запам'ятовувала маршрути, відстежувала ногою бордюри, намагалася зрозуміти вигини доріг. Звичайно, близькі бачили, що у мене є деякі проблеми із зором, але навіть не здогадувалися, що я майже сліпа."

Але у 2015 році жінці довелося зізнатися рідним у тому, що вона погано бачить. Зена зрозуміла, що так не може більше продовжуватися, коли не змогла впізнати учня, який прийшов до неї за консультацією.

"Це було визнання уразливості, яку я насправді не відчувала. Я навіть сумнівалася, чи можна її класифікувати як інвалідність."

У 2000 році Зені зробили операцію на очі, але вона лише погіршила становище. Після цього дівчина кинула роботу і продовжила розвивати своє унікальне вміння щодо вивчення аромату людей.

Зараз зір у Зени у настільки критичному стані, що шрифт на екрані її комп'ютера збільшений до 1200 % — і вона бачить лише шість слів за раз, тобто читання стало для неї процесом, який вимагає великого терпіння. Але, за словами жінки, їй стало легше, коли вона зізналася у своїй недузі близьким, адже тепер у неї є можливість без побоювань користуватися послугами помічника (з лапками). Зараз із жінкою живе сірий пес на ім'я Мун.

Зена написала книгу про свій досвід і каже, що втрата зору — це більше здатність.

"Це дає мені доступ до тих частин мого мозку, які не використовують зрячі люди. Я відчуваю настрій людей, відчуваю їх посмішки. Я ніколи не бачила облич своїх дітей і не можу оцінювати людей за їх зовнішністю, але відчуваю, що можу зазирнути у їх серця."