Видри атакували територію орангутанга, але великий звір спритно захищав свою місцевість

Зоопарк і за сумісництвом Ботанічний сад Pairi Daiza, що розташувався в Бельгії, може похвалитися максимально комфортним утриманням різних тварин і, звичайно ж, робить все можливе для приємного проведення часу його гостей. Тваринам там так добре, що вони зовсім не відчувають себе ущемленими. А деякі з них навіть ведуть боротьбу за територію, немов вони знаходяться в дикій природі, інформує Ukr.Media.

Всі ми знаємо, що мавпи досить розумні. Орангутанги, наприклад, можуть використовувати різні підручні інструменти для видобутку їжі. А опинившись в неволі, можуть перейняти деякі людські звички. Орангутанги спілкуються між собою за допомогою безлічі різноманітних звуків і, подібно людині, можуть виражати різні емоції. Мавпа може попередити про загрозу або показати, що вона роздратована. Їх спритні і сильні руки пристосовані до життя на деревах. Вони міцно чіпляються за гілки то однією, то іншою рукою, а іноді допомагають собі і довгими сильними ногами. Вони вміють споруджувати собі гнізда, цей навик вони практикують з дитинства. Під наглядом дорослих юні орангутанги вчаться будувати міцні будинки, здатні витримати їх вагу.

Пухнаста і вусата представниця сімейства куних — видра. Вона є не лише хижаком, а й розумним і спритним плавцем, адже її стихія — вода. Цих кумедних звірків можна побачити не лише у воді. Вони також можуть проходити великі відстані пішки і займають потрібну їм територію, на якій успішно починають господарювати. Видра здатна довгий час перебувати на обраній нею території до тих пір, поки не закінчиться корм. Якщо запаси вичерпалися, то приходить час підшукати собі інше місце проживання.

Одного разу гості зоопарку Pairi Daiza стали свідками незвичайної ситуації: банда видр, здається, вирішила атакувати орангутанга. Як тільки мавпа помітила ворогів, відразу ж озброїлася палицею і почала відганяти недругів зі своєї території. Але видри не відступали. Вони так і прагнули підійти до мавпи, але як тільки бачили хльосткий удар палицею, відразу ж робили два кроки назад. Цікаво, що ж спонукало маленьких звірків вторгнутися на чужу територію, де господарем виявився такий величезний звір?