Котик пішов погуляти з домівки, але такій подорожі позаздрив би навіть Більбо Беггінс. Прогулянка вихованця затягнулася на 11 років, і його господиня вже не думала, що одного разу зможе знову попестити улюбленця. Однак довгоочікувана зустріч відбулася, і якби пухнастий міг говорити, за його історією вийшла б відмінна книга, інформує Ukr.Media.
Джулі Гіббонс з Англії у 2010 році забрала до себе п'ятирічного кота Декстера і його сестру Дейзі. До цього вихованці жили у притулку і чекали, коли ж їх візьмуть у родину. Опинившись у домівці жінки, тварини злякалися незвичної обстановки і тривалий час не виходили на вулицю, але через місяць набралися впевненості.
Одного дня посмілілий Декстер вирішив пройтися околицями, поки господиня була зайнята своїми справами. Непомітно він штовхнув лапкою вхідні двері — і був такий. До вечора Джулі помітила, що котик кудись зник, і почала пошуки тварини. Але вони не призвели до результату.
Не повернувся Декстер і наступного дня, тому Джулі почала турбуватися. Вона обійшла усіх сусідів, запитуючи, чи не бачили вони котика, але свідків втечі не знайшлося. Більше того, родина жінки навіть розклеїла по вулицях оголошення з проханням допомогти у пошуках пухнастого, однак і це не допомогло.
"Це було жахливо. Ми щойно взяли його з притулку".
Джулі вірила, що хоча б чіп Декстера допоможе знайти його, але з кожним наступним днем надія згасала, а потім й зовсім зійшла нанівець. Гіббонс втішала себе, що вихованець не загине на вулиці і опиниться у добрих руках.
"Я просто вірила, що він знайде гарне місце, що хтось відведе його до ветеринара".
Зрозумівши, що шансів повернути кота не залишилося, господиня припинила його шукати. Протягом 11 років жінка не знала, де зараз Декстер і чи живий він взагалі, але у лютому 2020 року їй подзвонили.
"Це був ветеринар, який сказав, що знайдений кіт, який зареєстрований на мою адресу".
Дізнавшись про це, Джулі одразу ж побігла до лікаря і сподівалася, що Декстер знайшовся. На щастя, її очікування збіглися з реальністю — це був дійсно її кіт. Правда, за час своєї відсутності він сильно постарішав і осліп, але Гіббонс радіє тому, що він взагалі виявився живим.
"Виявилося, що він жив приблизно у милі від нашого будинку. Він був настільки близько, але й настільки далеко.
