Вчені з'ясували, як собаки бачать свої іграшки. Собаки створюють запахові образи своїх іграшок одночасно із зоровими.

Про це повідомляє Ars Technica, інформує Ukr.Media.

"Якщо ми зрозуміємо, які органи чуття використовують собаки при пошуку іграшки, то зможемо з'ясувати, як вони думають про них", — сказала Шейні Дрор з Університету Етвоса Лоранда в Будапешті.

В ході попередніх досліджень вдалося з'ясувати, що собаки зазвичай покладаються на зір або комбінацію зору і нюху, щоб визначити місцезнаходження потрібних їм об'єктів. Деякі собаки також вміють асоціювати з предметами певні слова, при цьому собак з особливими здібностями до цього виділяють в особливу групу.

Вчені вирішили з'ясувати, чи відрізняється сприйняття предметів і у звичайних собак. Для цього використовувався набір з 10 іграшок різних форм, розмірів, кольорів і матеріалів. Власник грав зі своєю собакою, використовуючи обрану іграшку, іноді кладучи її разом з іншими іграшками, доданими для відволікання уваги, і наказував собаці дістати потрібну. Коли собака успішно діставала потрібну іграшку, вона отримувала нагороду.

Потім вчені провели експеримент в ході якого собаки шукали іграшку у світлому приміщенні і при вимкненому світлі.

Всі собаки в першому експерименті, незалежно від того, чи були вони собаками GWL або звичайними, успішно знаходили необхідні іграшки як у світлих, так і в темних умовах, хоча в темряві їм було потрібно більше часу. Більшість з них, судячи з відеозаписів, орієнтувалося по зору, хоча собаки володіють хорошим нюхом. Однак при пошуку іграшки в темряві собаки принюхувалися частіше і довше.

У другому експерименті брали участь тільки собаки, і господарі командували їм принести якусь конкретну іграшку при виборі з великого набору. Собаки впоралися з цим, при цьому теж покладаючись на зір за участю нюху, причому особливо важливий був нюх при пошуку в темряві.

З цього автори роблять висновок, що коли собаки грають з іграшкою, вони фіксують її особливості за допомогою безлічі органів почуттів, створюючи багатошаровий уявний образ. Перевага віддається зору, але при необхідності його доповнюють нюхом.