Як мама-кішка переживає розлучення зі своїм кошеням

Напевно ви задавалися таким питанням, як мама-кішка переживає розлучення зі своїм кошеням? Чи не кидається вона в пошуку малюка, коли він залишає будинок? Давайте розберемося в даному питанні з погляду фізіології та зоопсихології, інформує Ukr.Media.

Коли у кішки народжується кошеня, її гормони в буквальному значенні "прив'язують" її до малюка. Активне вироблення окситоцину та пролактину призводить до того, що кішка дуже трепетно піклується про своє потомство.

Саме в такі моменти багато людей помічають, що їх добра, ласкава кішечка раптово стає більш агресивною, вона може кидатися на людей, з якими прожила всі ці роки, як тільки ті підходять близько до її гнізда, шипить на всіх, хто наближається до її нащадків і навіть буде виганяти з кімнати інших кішок, де вона проживає зі своїми кошенятами.

І це нормально, так у ній спрацьовує інстинкт захисту свого потомства. Якщо в цей момент забрати у неї кошенят, кішка справді може почати шукати малюків, метатися в їхньому пошуку, кликати їх. Більше того, було помічено, що навіть зникнення одного кошеня у великому посліді, не пройде повз мами кішки. У перші дні після пологів кішка може взагалі не залишати гніздо або йти з нього буквально на пару хвилин, щоб здійснити свої природні потреби.

Але чим старше стає кошеня, тим дедалі швидше слабшає зв'язок мама-малюк.

Як тільки з'являються зубки у кошенят (це відбувається ближче до 4 тижнів), кішка починає їх навчати добувати собі їжу. Спочатку в ігровій формі, приносячи вбитий видобуток у гніздо. Потім вже передаючи навички полювання у реальному житті. Домашня ж кішка до цього моменту показує малюкам своїм прикладом що і де їсть, як і про що точити пазурі, у що грати, як спілкуватися з людьми тощо.

До двох місяців ми можемо помітити, що багато кішок, що годують, знову починають виявляти своє бажання до розмноження. У цей момент їхнє молоко змінює смак на гірший і кошенята вже з меншим бажанням прикладаються до омріяного джерела їжі. У цей час кішка вже залишає своє гніздо більш як на 2-3 години.

До трьох місяців кошенята все менше і менше залежить від мами кішки, а сама кішка може відлучитися від своїх дітей на 12 годин і більше. У цей момент рівень гормонів, які відповідали за прихильність кішки до кошенят, також сильно падає. І вже на цей момент відбувається практично повна сепарація дітей від мами.

Впевнені, що ви знаєте багато прикладів, коли вже досить дорослий підліток, так і не поїхав в іншу родину і його мама-кішка продовжувала годувати, незважаючи на вік. Але це швидше вже особливість даної кішки, а не всіх кішок. Для загальної маси цих тварин розставання з кошеням у віці 3-4 місяців не спричиняє жодних згубних наслідків, ні для кішки, ні для малюка. Вони обидва готові один одного відпустити у нове життя.