Випустити черепашку, що набридла, у ставок – що в цьому поганого?

Черепашки, що швидко набридають — болюча тема для працівників зоомагазинів. При цьому найчастіше люди, які приносять черепашок зі словами "візьміть хоча б безкоштовно", купували їх зовсім не в магазині, а на вулиці.

Часто, коли черговий новоспечений власник черепашки усвідомлює всі складнощі утримання рептилії вдома, у нього виникає думка, що легше від неї позбутися.

Батьки часто купують "карликових" червоновухих черепашок у курортних містах, поступаючись проханням дитини, а потім вирішують не забирати з собою вихованця, оскільки дитина награлася ним за два дні, а везти з собою тварину клопітно. В результаті наприкінці сезону в усіх місцевих річках, фонтанах і ставках з'являється багато дрібних черепашенят.

В інших містах загалом теж схожа картина. Іноді власник тримається кілька років, поки черепашка не переросте акваріум, а потім не витримує і випускає рептилію розміром з тарілку у ставок міського парку.

Що в цьому поганого?

Я не буду говорити про відповідальність за вихованців, тому що це й так всі знають.

Але деякі не знають, що домашню тварину не можна випустити на волю, її можна тільки викинути на поталу долі. Дика природа — це дім для місцевих диких тварин. Для домашніх вихованців, навіть таких як черепаха, дім — це наші квартири. Вони не є частиною нашої дикої природи, і хоча багато з них здатні адаптуватися до нових умов, саме ця їхня здатність до виживання і робить їх небезпечними для місцевих мешканців.

Не можна вбудувати новий елемент у вже сформований біоценоз, без шкоди для цього біоценозу. Як черепашка шкодить водоймі — про це трохи нижче.

Що буде з випущеною черепашкою

Велика частина гине одразу. Ті, що вижили влітку, гинуть взимку, якщо зима холодна, а водойма, в яку її випустили, промерзає.

Якщо водойма не промерзає до дна і в ній достатньо їжі черепаха може вижити. Однак як раз харчове питання стає в розріз із замкненим світом водойми.

Що їсть водоплавна черепаха

Водоплавні черепахи є активними хижаками (особливо в молодому віці) та всеїдними тваринами. Вони швидко плавають і мають гострий дзьоб, що дозволяє їм намертво вчепитися в здобич. Їхній раціон у природі включає все, що вони можуть спіймати: ікру та мальків риб, пуголовків, жаб, комах, молюсків, а також водну рослинність.

Не поздоровиться:

• жабам і їхній ікрі;
• рибам і їхній ікрі;
• болотяним черепахам (це зникаючий стародавній вид наших європейських черепах, який не може дати відсіч прибулим американським червоновухим черепахам);
• водяним вужам;
• пташенятам водоплавних і тих, що гніздяться по берегах птахів.

Потрапляючи в замкнену екосистему ставка чи озера, черепахи швидко знищують популяції земноводних, дрібної риби та безхребетних, порушуючи харчовий ланцюг.

Так, якщо в цьому самому ставку щорічно гніздилися і виводили пташенят качки, норці, курочки водяні та інші пернаті, то за літо значна частина їхнього виводку може запросто загинути в животах ненажерливих черепах.

Я одного разу чув, як мама з донькою розмовляла біля ставка про те, як вони торік випустили сюди свою черепаху Глашу, і вона, мабуть, вже підросла, завела діток, і живеться їй чудово.

Глаша не виповзла на берег, аби привітати колишніх господарів, зате повз них по водній гладі пропливла качечка з двома каченятами. Всього двоє каченят замість звичного десятка! Чи не Глаші на обід вони дісталися? Навряд чи діти, які приходять на цей ставок подивитися на каченят, будуть раді побачити місцеву Глашу за обідом.

Не викидайте черепах у водойми. Це серйозна екологічна проблема.