Спробуйте зараз зробити одну просту річ. Уявіть склянку з вашим улюбленим лате, візьміть уявну трубочку і спробуйте втягнути рідину, не змикаючи губ.

Не вийшло, правда?

Секрет у тому, що для втягування рідини потрібен вакуум. А щоб створити вакуум, потрібні губи. У нас із цим усе супер. У птахів губ немає. Їхні дзьоби жорсткі, як пластиковий контейнер. Тому я взагалі не розумів, як оці всі крихітні пташки, що харчуються нектаром, примудряються його пити.

Усі ж бачили це на відео чи в документалках. Колібрі підлітає до квітки, зависає у повітрі, вставляє свій довгий дзьоб усередину і... п'є через трубочку, так?

Ні. Увесь цей час колібрі водили нас за ніс. Вони взагалі нічого не всмоктують.

Виявляється, їхній язик працює як кухонна губка. Пташка засовує язик у нектар, він розширюється, вбираючи рідину в пори. А потім колібрі втягує його назад і просто віджимає дзьобом. Прямо як швабру у відрі. І роблять вони це з якоюсь скаженою швидкістю — вдесятеро швидше, ніж якби чекали, поки рідина сама підніметься по дзьобу.

Це вже щось неймовірне, але справжній шок у вчених стався не через колібрі.

Є такі птахи — нектарки. Це африканські та азійські родичі американських колібрі. Вони виглядають схоже, живуть схоже і їдять те саме. Тому біологи роками думали: ну, мабуть, у них теж язики-швабри.

Аж поки дослідники з Каліфорнійського університету не заморочилися. Вони надрукували штучні квіти на 3D-принтері, залили туди цукрову воду, наставили високошвидкісних камер у Південній Африці та Індонезії і почали знімати.

І знаєте що? Нектарки таки всмоктують рідину. Без губ.

Я просто уявляю обличчя дослідників, коли вони зрозуміли механіку цього процесу. Нектарка засовує язик у квітку, а потім притискає його основу до верхньої частини дзьоба. І там, за рахунок якихось мікроскопічних гнучких клапанів на язиці, створюється герметичний замок. Птах тягне язик назад — утворюється негативний тиск — і нектар буквально залітає йому в рот.

Вони створили вакуумний насос із власного язика і шматка кістки. Єдині хребетні на планеті, які додумалися до такого трюку.

Наскільки ж природа любить познущатися з інженерів. Дві абсолютно різні групи птахів на різних континентах мали одну й ту саму проблему — як швидко дістати солодку дозу калорій з глибокої квітки. І еволюція видала їм два кардинально різні рішення. Одні віджимають язик-губку, інші влаштували собі вбудований вакууматор.

Скиньте цей текст знайомим, які досі думають, що колібрі п'ють через соломинку. Нехай теж живуть із цією правдою про язики-швабри.