Чужа кішка підійшла на вулиці й іде слідом: що вона хоче сказати

Ви йдете собі у справах, раптом чуєте, як слідом дріботять м'які лапки. Незнайома кішка може просто прокрокувати поруч, а може провести до під'їзду, усю дорогу щось емоційно нявкаючи. Від чужої тварини такого зазвичай не чекаєш, проте цій поведінці є пояснення — і навіть не одне.

Кішка сама обирає, до кого підійти

Пухнаста значно охочіше наближається до того, хто її помічає, але не нав'язується й не робить кроків назустріч. Її приваблює не ваша особистість, а те, як ви поводитеся. Це чудово ілюструє один науковий експеримент. Незнайомі люди сиділи в кімнаті й п'ять хвилин просто читали книгу, ігноруючи тварин, яких до них впускали. У результаті чотирилапі підходили до всіх однаково: і до чоловіків, і до жінок, і до дітей.

Згодом учасникам дозволили діяти як заманеться, і картина змінилася. Діти, особливо хлопчики, одразу кидалися до кішок і цим лякали їх, хоча всі піддослідні були цілком ручними. Натомість жінки й дівчатка частіше сідали на підлогу — на «котячий рівень» — і лагідно заговорювали з пухнастиками. Саме з ними вусаті найчастіше й вступали у «переговори».

Читачі з книгами не лякали кішок і не набридали їм, тому ті самі проявляли інтерес. Проте цілковитий ігнор — теж не найкраща стратегія. Інше дослідження показало: як домашні улюбленці, так і мешканці притулків довше затримувалися поруч із людиною, яка все ж звертала на них увагу, ніж із тією, що сиділа абсолютно байдуже. Кішці важливо, щоб її бачили, але право першого кроку вона воліє залишити за собою.

Тож якщо хвостата незнайомка простує за вами й нявкає, знайте: вона звертається саме до вас. До речі, у спілкуванні з людьми коти використовують голос значно частіше, ніж у розмовах між собою.

Хвіст трубою й треться об ноги — так кішка вітається

Вертикально піднятий хвіст означає, що тварина наближається з миром. Цей жест родом із дитинства: саме з «хвостом трубою» малеча біжить назустріч матері. У дикій природі так роблять лише кошенята, а от домашні улюбленці перенесли цю звичку й у доросле життя. Так вони йдуть до своїх родичів та знайомих людей, щоб потім потертися об ноги.

Подібний ритуал вітання пухнасті бережуть для «своїх» — саме так вони зустрічають господаря, який повернувся з роботи. Якщо таку прихильність демонструє вулична незнайомка, вона немовби визнає вас частиною свого кола, і робить це за допомогою нюху. На скронях, під підборіддям і біля губ тварини розташовані особливі залози, що виділяють тонкий запах, який відчувають лише її родичі. Представники однієї дворової компанії постійно труться одне об одного, формуючи спільний «груповий аромат». Тож, пройшовшись боком по ваших штанях, кішка залишає свою духмяну мітку і на вас, як на комусь знайомому.

Навіщо підходить голодна, домашня та загублена кішка

Безпритульну тварину до нас найчастіше веде голод. У містах такі коти живуть цілими компаніями навколо місць, де їх підгодовують небайдужі. Їжа й ласка допомагають пухнастикам подружитися з конкретними благодійниками, тому у вусатих мешканців підвалів і гаражів зазвичай є «своя людина» — їхній головний годувальник. А от до випадкового перехожого дворова киця може підійти просто так, трохи провести його подвір'ям і неквапливо повернутися до власних котячих справ.

Домашня улюблениця на прогулянці підходить привітатися й отримати свою порцію пестощів. Вона зазвичай доглянута, вгодована й дуже доброзичлива. У приватному секторі такі гуляки можуть відходити на кілька дворів від рідного дому, а в багатоповерхівках деякі терпляче чергують біля під'їзду, чекаючи, поки хтось відчинить двері, щоб зайти всередину разом із вами.

Загублена бідолаха теж тягнеться до перехожих, але видає себе зовнішнім виглядом. Вона з'явилася в околицях нещодавно й боязко тримається біля стін будинків. Її шерсть скуйовджена й недоглянута, сама тварина може бути змарнілою і виглядає розгубленою, ніби зовсім не розуміє, де опинилася.

А чому ж інша мешканка того самого двору тікає, щойно ви поглянете в її бік? Багато що вирішилося ще в її глибокому дитинстві. Кошенята, яких часто брали на руки в перші два місяці життя, виростають довірливими й залишаються такими назавжди. До того ж малеча звикає до нас значно легше, якщо поруч спокійна мати, яка сама не боїться двоногих. Натомість дикунка, що зростала без контакту з нами, бачить у кожному перехожому загрозу й не підійде навіть на лагідний поклик. Тож смілива незнайомка, яка підійшла до вас, найімовірніше, змалку росла поруч із людьми.

Як познайомитися й не злякати

Є прийом, про який мало хто знає: незнайомій кішці варто повільно кліпнути. Досліди вчених довели, що після такого «привітання» пухнасті значно охочіше йдуть на контакт із чужинцями.

Зупиніться й присядьте, щоб не нависати над твариною. Можна трохи повернутися боком. Не наступайте на кішку й не заганяйте її в глухий кут — у неї завжди має залишатися шлях для відступу. Говоріть тихо й уникайте різких помахів руками.

Не дивіться їй прямо в очі — для котячих такий погляд є неприємним і навіть загрозливим. Натомість м'яко примружтеся, як при спокійній усмішці, і прикрийте повіки на кілька секунд. Вусаті дуже часто кліпають у відповідь.

Простягніть руку відкритою долонею або вільно стиснутим кулаком і тримайте її нерухомо. Якщо нова знайома захоче поспілкуватися — сама підійде, обнюхає пальці й потреться об них. Не наблизилася за хвилину-дві? Отже, зараз вона не в гуморі, і наполягати не треба.

Якщо ж киця треться об долоню, легенько погладьте їй щічку, підборіддя або маківку секунди три й зупиніться. Саме в цих місцях коти вилизують одне одного, тож людський дотик нагадує їм знайомий прояв турботи. Сама тягнеться за рукою — можна продовжувати. А от живіт, лапи й хвіст краще не чіпати.

Помітили, що пухнаста відходить, притискає вуха, нервово б'є хвостом або різко повертає голову до вашої долоні? Це сигнал, що їй досить. Приберіть руку й не переслідуйте її.

І головне — не варто одразу хапати кішку в обійми. На руках вона втрачає можливість піти, лякається й може боляче подряпати — і зовсім не зі зла, а просто захищаючись.